Пошук по сайту


Конкурс-ярмарок педагогічної творчості Номінація «Математика»

Конкурс-ярмарок педагогічної творчості Номінація «Математика»

Сторінка1/4
  1   2   3   4


Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Комунальна науково-методична установа «Березнівський районний методичний кабінет» Березнівської районної ради

Березнівська загальноосвітня І-ІІІ ступенів школа №2

Конкурс-ярмарок педагогічної творчості

Номінація «Математика»

Використання дидактичних ігор на уроках математики

Виконали:

Ровенець Оксана Андріївна, Пашковська Наталія Іванівна

вчителі математики
Березне – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Роль і місце дидактичних ігор в процесі вивчення математики 7

РОЗДІЛ 2. Імітаційні, ділові ігри на уроках математики 13

РОЗДІЛ 3. Приклади дидактичних ігор на уроках математики 19

РОЗДІЛ 4. Ігрові ситуації в процесі вивчення і закріплення нового матеріалу 31

ВИСНОВКИ 34

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 36

ДОДАТОК 37

ВСТУП

1. Значення математичної освіти у формуванні компетентної особистості.

Математика є невід’ємним елементом системи загальної освіти всіх країн світу. Пояснюється це унікальністю навчального предмета «Математика» у формуванні компетентної, гармонійно розвиненої особистості. Освітній, розвивальний потенціал математики великий.

Повноцінний розвиток мислення сучасної компетентно розвиненої людини, здійснюваний в ході самопізнання і спілкування з іншими людьми, в ході міркувань і знайомства зі зразками мислення, неможливий без формування відомої логічної культури. Мистецтво побудови правильно розчленованого логічного аналізу ситуацій і висновку наслідків з відомих фактів шляхом логічних міркувань, мистецтво визначати й уміння працювати з визначеннями, вміння відрізняти відоме від невідомого, доведене від недоведеного, мистецтво аналізувати, класифікувати, висувати гіпотези, спростовувати їх або доводити, користуватись аналогіями, - все це і багато іншого людина освоює значною мірою саме завдяки вивченню математики.

Досвід, набутий у процесі розв’язування математичних задач, сприяє розвитку як навичок раціонального мислення і способів вираження думки (лаконізм, точність, повнота, ясність і т.д.), так і інтуїції – здібності передбачати результат і шлях до розв’язування; пробуджує уявлення.

Математика – шлях до перших дослідів наукової творчості, шлях до розуміння наукової картини світу. Математика має здатність зробити помітний внесок не тільки в загальний розвиток особистості, але й у формування характеру, етичних рис. Щоб закінчити розв’язування математичної задачі, необхідно подолати довгий шлях. Помилку неможливо приховати – є об’єктивні критерії правильності результату і обґрунтованості розв’язання. Тому математика сприяє формуванню інтелектуальної чесності, об’єктивності, наполегливості, здібності до праці.

Математика також сприяє розвитку естетичного сприйняття світу. Кожний, хто пережив радість зустрічі з красивою, несподіваною ідеєю, результатом або розв’язком, погодяться з тим, що математика здатна сильно впливати на емоційну сферу людини, містить значну естетичну компоненту.

Нарешті, курс математики містить практичну складову, що має самостійне значення. Для орієнтації в сучасному світі абсолютно кожному необхідний певний набір знань та вмінь математичного характеру (навики обчислень, елементи практичної геометрії – вимірювання геометричних величин, розпізнавання і зображення геометричних фігур, робота з функцією і графіком, складання і розв’язування пропорцій, рівнянь, нерівностей і їх систем тощо).

2. Актуальність теми «Використання дидактичних ігор на уроках математики».

Пошук нових форм і прийомів вивчення математики у наш час – явище не тільки закономірне, але й необхідне, оскільки в умовах гуманізації освіти реальна теорія і технологія масового навчання повинна бути напрямлена на формування сильної особистості, здатної жити й працювати у світі, що безперервно зазнає змін, здатної розробляти власну стратегію поведінки, здійснювати моральний вибір і нести за нього відповідальність, - тобто такої особистості, яка спроможна саморозвиватися і самореалізовуватися.

Саме тому виникає необхідність застосування під час викладання таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали позашкільні інтереси і захоплення дітей до навчального процесу.

У школі особливе місце відводиться таким формам занять, що забезпечують участь кожного учня у проведенні уроку, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за результати навчальної діяльності. Ці завдання школярів можна успішно розв’язувати завдяки технології ігрових форм навчання.

Все це є актуальним, оскільки в підлітковому віці спостерігаються потреба у створенні власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві. З огляду на це найбільш продуктивними у цьому віці є нестандартні уроки, які залучають підлітка до діяльного розв’язання завдань і проблем, ставлять його в позицію причетності до подій. Адже відомий педагог А.Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде і праці». Тому майбутній діяч виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення навчального матеріалу.

Об’єктивно гра – початкова стихійна школа, що дає можливість дитині познайомитися з традиціями поведінки людей, що її оточують. Діти повторюють в іграх те, до чого ставляться з увагою, що здатні спостерігати й розуміти. Уже через це гра, на думку багатьох учених, є видом розвивальної, соціальної, діяльності, формою засвоєння соціального досвіду, однією зі складових здібностей людини.

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ І МІСЦЕ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ

Дидактичні ігри можна використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які є засобом для спонукання, стимулювання учнів до математичної діяльності.

Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при урочній формі занять проходить за наступними основними напрямами: дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрової задачі; навчальна діяльність учнів підкоряється правилам гри; навчальний матеріал використовується як засіб гри; у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, який перетворює дидактичну задачу в ігрову; успішність виконання дидактичного завдання пов’язується із результатом гри.

Як показують спостереження, ігрові прийоми, в яких використовується програмовий матеріал, і особливості ігор школярів середніх класів викликають у них активізацію розумової діяльності, сприяють виникненню внутрішніх мотивів для навчання.

Ігрову форму занять можна використовувати на будь-якому етапі уроку.

Специфіка дидактичної гри.

Основними структурними компонентами дидактичної гри є: ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичні задачі, обладнання, результат гри.

На відміну від ігор взагалі дидактична гра має суттєву ознаку – наявністю чітко поставленої мети навчання і відповідного педагогічного результату, які можуть бути обґрунтовані, явно виділені і характеризуються навчально-пізнавальним напрямком.

Ігровий задум виражається, зазвичай, у назві гри. Він закладається у тій дидактичній задачі, яку потрібно розв’язати в процесі навчання. Ігровий задум часто формулюється у вигляді запитання, що ніби проектує хід гри, або у вигляді загадки. Він надає грі пізнавальний характер, пред’являє до учасників гри певні вимоги в плані необхідних знань.

Кожна дидактична гра має правила, якими визначаються порядок і поведінка учнів у процесі гри, і які сприяють створенню на уроці відповідної обстановки. Тому правила дидактичних ігор повинні враховувати мету уроку і індивідуальні можливості учнів. Таким чином створюються умови для прояву самостійності, наполегливості, розумової активності, для можливості появи у кожного учня почуття задоволення, успіху.

Крім того, правила гри виховують уміння керувати своєю поведінкою, враховувати вимоги колективу.

Важливою умовою дидактичної гри є ігрові дії, які регламентуються правилами гри, сприяють пізнавальній активності учнів, дають їм можливість проявляти знання, вміння і навички для досягнення мети гри. Досить часто ігровим діям передує усне розв’язання задачі. Учитель, як керівник гри, сприяє її потрібному дидактичному напрямку, при необхідності активізує її хід різними прийомами, підтримує інтерес до гри, підбадьорює тих, хто відстав.

Основою дидактичної гри є її пізнавальний зміст. Він полягає в засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються при розв’язанні навчальної проблеми, що поставлена умовою гри.

Обладнання дидактичної гри здебільшого включає в себе обладнання уроку. Це наявність мультимедійних засобів навчання, а також різноманітних засобів наочності: таблиці, моделі, дидактичні роздаткові матеріали тощо.

Дидактична гра має певний результат, який є фіналом гри, надає грі ознак завершеності. Він проявляється насамперед у формі розв’язання навчальної задачі і повинен дати школярам моральне і розумове задоволення. Для вчителя результат гри завжди є показником рівня досягнень учнів в засвоєнні знань, чи в їх застосуванні. Всі структурні елементи дидактичної гри взаємопов’язані між собою, і відсутність одного з них може порушити гру. Без ігрового задуму і ігрових дій, без правил, що організують гру, вона або неможлива, або втрачає свою специфічну форму, перетворюється у звичайне виконання вправ. Тому при підготовці до уроку, який міститиме дидактичну гру, необхідно скласти коротку характеристику ходу гри (сценарій), вказати часові рамки гри, врахувати рівень знань і вікові особливості учнів, реалізувати між предметні зв’язки. Поєднання всіх елементів гри і їх взаємодія підвищують організованість гри, її ефективність, призводять до бажаного результату.

Цінність дидактичних ігор полягає в тому, що в процесі гри учні в значній мірі самостійно набувають нових знань, активно допомагають один одному. Учитель сам повинен включатися в гру, інакше його керівництво і вплив будуть недостатньо природними. Вміння включатися в гру – один з показників педагогічної майстерності.

При організації дидактичних ігор із математичним змістом необхідно продумати наступні методичні запитання:

1. Мета гри. Які уміння і навички із області математики школярі засвоять в процесі гри? Якому моменту гри потрібно надати особливу увагу? Які інші виховні цілі використовуються під час проведення гри?

2. Кількість гравців. Для кожної гри необхідно залучати певну мінімальну чи максимальну кількість гравців. Це потрібно враховувати при організації гри.

3. Які дидактичні матеріали чи посібники знадобляться для гри.

4. Як із найменшою затратою часу познайомити учнів із правилами гри?

5. На який час повинна бути розрахована гра? Чи буде гра цікавою? Чи захочуть учні ще раз в неї зіграти?

6. Як залучити всіх школярів до гри?

7. Як організувати спостереження за дітьми так, щоб вияснити, чи всі приступили до роботи?

8. Як змінити гру, щоб підвищити інтерес і активність учнів?

9. Які висновки необхідно повідомити учням в кінці, після гри (найкращі моменти гри, недоліки в грі, результат засвоєння математичних знань, оцінки окремим учасникам гри, зауваження до порушення дисципліни тощо).

Доцільність використання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Так, наприклад, при засвоєнні нових знань можливості дидактичних ігор значно програють більш традиційним формам навчання. Тому ігрові форми занять найчастіше застосовують для перевірки результатів навчання, формуванні навичок і вмінь.

Визначення місця дидактичної гри в структурі уроку часто залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор і їх класифікації. Насамперед, колективні ігри в класі варто поділяти за дидактичними задачами уроку. Це ігри навчальні, контролюючі, узагальнюючі.

Навчальною буде та гра, якщо учні в процесі гри або набувають нових знань, навичок і умінь, або змушені їх набути в процесі підготовки до гри. Результат засвоєння знань залежить від чіткості вираження мотиву пізнавальної діяльності в залежності від змісту математичного матеріалу.

Контролюючою буде гра, дидактична мета якої полягає у повторенні, закріпленні, перевірці знань, отриманих раніше. Для участі у такій грі кожен учень повинен мати певну математичну підготовку.

Узагальнююча гра потребує інтеграції знань. Вона сприяє встановленню між предметних зв’язків і напрямлена на здобуття вмінь діяти в різних навчальних ситуаціях.

При організації дидактичних ігор потрібно дотримуватися певних правил.

Основні принципи організації гри

  1. Відсутність примусовості в будь-якій формі під час залучення дітей до гри.

  2. Розвиток ігрової динаміки.

  3. Підтримання ігрової атмосфери (підтримання реальних почуттів дітей).

  4. Взаємозв’язок ігрової і неігрової діяльності. Для педагогів є важливим перенесення основного сенсу ігрових дій у реальний життєвий досвід дітей.

  5. Перехід від найпростішої гри до складних ігрових ситуацій. Логіка переходу від простих ігор до складних пов’язана з поступовим поглибленням різноманітного змісту ігрових завдань і правил: від ігрового стану – до ігрових ситуацій, від наслідування – до ігрової ініціативи, від локальних ігор – до ігор-комплектів тощо.

Правила проведення уроку в ігровій формі

  1. Попередня підготовка. Необхідно обговорити коло питань і форму проведення, завчасно розподілити ролі. Це стимулює пізнавальну діяльність.

  2. Обов’язкові атрибути гри: оформлення, відповідна перестановка меблів, що створює новизну, ефект несподіванки – сприяють підвищенню емоційного фону уроку.

  3. Обов’язкова констатація результатів гри.

  4. Компетентне журі.

  5. Обов’язкові ігрові моменти не навчального характеру з метою переключення уваги й зняття напруженості. Головне – повага до особистості учня, не згасити інтересу до роботи, а навпаки, прагнути розвивати його, не залишати місця почуттям тривоги й невпевненості в своїх силах.

Дидактичні ігри в залежності від змісту матеріалу, способу організації, рівня підготовки учнів, мети уроку можуть набувати різного змісту, наприклад, бути продуктивними, репродуктивними, творчими, конструктивними, практичними, виховними.

В ігрових формах занять реалізуються ідеї співробітництва, змагання, виховання завдяки колективу, залучення дітей до науково-технічної творчості, виховання відповідальності кожного за навчання і дисципліну в класі, а найголовніша – вивчення математики.

РОЗДІЛ 2. ІМІТАЦІЙНІ, ДІЛОВІ ІГРИ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Як відомо, грають не тільки діти, але й дорослі. Існують так звані ділові ігри, в процесі яких на основі ігрового задуму моделюється реальна обстановка, в якій виконуються конкретні дії, вибирається оптимальний варіант розв’язання задачі і імітується його реалізація на практиці. Більш загальним є визначення ділової гри як моделі взаємодії людей в процесі досягнення деяких цілей – економічних, виробничих, політичних.

Тому, ділова гра – це модель процесу прийняття рішення в реальній ситуації з чітко вираженою структурою.

Ділова гра дозволяє створити виробничі ситуації, в ході яких гравцям необхідно знайти правильну лінію поведінки, оптимальний розв’язок проблеми, відповідно до реальних умов виробництва, імітованого в грі.

Ділова гра «Будівельник»

Тема «Площі многокутників» (8 клас)

Мета уроку: закріплення учнями навичок використання формул для обчислення площ паралелограма, трикутника, трапеції та застосування отриманих знань до розв’язання практичних задач.

І етап. Вчитель повідомляє, що сьогодні учні будуть виступати в ролі будівельників. Потрібно виконати роботу по укладці підлоги в дитячому садку. Пропонується провести укладку паркетної підлоги у гральній залі розміром 5,75×8м. Паркетні плитки мають форму прямокутних трикутників, паралелограмів і рівнобічних трапецій. Крім того, відомі розміри плиток.

Правила гри. Учні розбиваються на три бригади. Вибираються бригадири.

Перша бригада – столяри. Їм потрібно виготовити паркетні плитки вказаних розмірів у такій кількості, щоб після укладки підлоги не залишилося лишніх плиток і число трикутних плиток було мінімальним, а плиток у формі паралелограмів і трапецій – однакова кількість.

Друга бригада – постачальники. Їм потрібно доставити необхідну кількість плиток на будівельний майданчик. Вони повинні розрахувати цю кількість.

Третя бригада – паркетники. Щоб проконтролювати доставку, потрібно знати завчасно, скільки і яких паркетних плиток буде потрібно для роботи.

Виграє та команда, яка першою виконає необхідні розрахунки. Для цього необхідно знати формули для обчислення площ вищезгаданих фігур. Вчитель вказує, який матеріал необхідно повторити, а учні згадують необхідні формули.

На другому етапі уроку кожна з команд приступає до практичних обчислень. Це найвідповідальніший етап гри. Обчислюються площі плоских фігур, виконуються розрахунки. В кінці другого етапу гри по одному з учнів з кожної команди дає пояснення, як його команда порахувала необхідну кількість плиток. Іде мова про економію матеріалу. На перший етап виступає математичний зміст гри. На цьому етапі гри команди отримують певну кількість очок, а учні, які відповідали – оцінки до журналу. На заключному етапі гри вчитель перевіряє, як глибоко учні засвоїли матеріал. Для цього їм пропонуються контрольні запитання, які можуть бути, наприклад, такими:

1. Дати означення площі простих фігур.

2. Довести , що площа паралелограма дорівнює добутку його сторони на висоту, проведену до неї.

3. Довести, що площа трикутника дорівнює половині добутку його сторони на висоту, проведену до неї.

4. Довести, що площа трапеції дорівнює добутку півсуми основ на висоту.

5. За яким принципом вкладали паркетні плитки в один ряд?

6. Як проводилося обчислення площі одного ряду плиток?

Після цього підводяться результати гри.

Як бачимо, ділова гра представляє собою неперервну послідовність навчальних дій в процесі розв’язання поставленої задачі. Основна ідея гри полягає в тому, щоб створити виробничу ситуацію, в якій учні, поставивши себе на місце людини певної професії, зможуть побачити і оцінити значення математичних знань, самостійно оволодіти необхідним теоретичним матеріалом і застосувати отримані знання на практиці.

Завдяки змагальному характеру ділової гри активізується уява учасників, що допомагає їм знайти розв’язок поставленої задачі.

Ділова гра необов’язково повинна займати весь урок. Фрагментарно її можна використовувати на будь-якому етапі уроку в залежності від поставленої мети. Наприклад, під час уроку з теми «Розв’язування прикладних задач із застосуванням елементів комбінаторики» в 11 класі можна використати гру «В світі професій», поділивши клас на три групи, відповідно «Математики», «Будівельники», «Спортсмени» і запропонувавши їм розв’язати запропоновані нижче задачі.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання предмета «математика»
Науково-методичною радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

Конкурс-огляд на кращу сторінку шкільного сайту. Мірошниченко Л....
О., Личката Я. В., Власова О. П., Дегтяренко Л.І., Шадрін А. М., Шилова Е. А., Фатаєва Ю.І., Берло А. В., Задорожня А. А., Василець...

Конкурс на розв'язування ігрових задач
Конкурс проводився по коловій системі між учнями 5 6 класів, з кожного класу по одному чи кілька представників. Кожен з учасників...

Про міський конкурс творчо-пошукових робіт з геометрії «Студія геометричних...
У 2014 році на базі Криворізької гімназії №49 Жовтневого району вчетверте буде проведено міський інтелектуальний конкурс творчо-пошукових...

Математика
Ця програма розроблена на основі програми масової школи, що належить Міністерству освіти І науки України, І таким чином відповідає...

Уроках математики з розділу «Величини»
Сьогодення педагогічної науки вимагає реалізації нових підходів до навчання та виховання дітей молодшого шкільного віку, оскільки...

Урок ярмарок Епіграф : «Україно ! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе !»
України, їх різновидами, розвивати вміння самостійно підбирати літературу, аналізувати, систематизувати та робити висновки, навчити...

Підручниками «Математика 5 кл.», «Математика 6 кл.»
Класифікація та окремі підходи І прийоми розв'язання логічних задач з математики в 5-6 класах

Уроках математики
Проблема творчості в наші дні настільки актуальна, що її поправу вважають проблемою століття

На конкурс карти джерело географічних знань лешкевич Алла Павлівна
Шепетівський нвк №1 у складі „загальноосвітня школа та ліцей” хмельницької обл



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

geo.lekciya.com.ua
Головна сторінка