Пошук по сайту


Розпис неполив'яного - Урок ярмарок Епіграф : «Україно ! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе !»

Урок ярмарок Епіграф : «Україно ! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе !»

Сторінка3/3
1   2   3

Розпис неполив'яного черепка ко­льоровими глинами — «опискою», «вохрою» та «побілом» відомий майже в усіх осередках виробни­цтва кераміки на Україні. Майстри із с. Адамівки Віньковецького райо­ну Хмельницької області — Я. Ба-цуца, О. Пиріжок — крім геоме-тризованих ввели в розпис рослин­ні та тваринні елементи. Важливою галуззю української художньої ке­раміки є іграшка та скульптура. Традиції визначних майстрів ми­нулого — П. Калачника з с. Хомут­ця Миргородського району Пол­тавської області, В. Шостопальця з м. Єоквля Львівської області, О. НочавниказОшшщ^ розвива­ють майстри сьогодення. Художні­ми виробами з фарфору (ужитковий і декоративний посуд, скульпту­ра) славляться заводи в Баранівці, Коростені, Довбиші, Василькові, Дружхівці, Слов'янську Київський _ "\ [таін.

Рута, або художнє сісте. Під виразом

«скло художнє» розуміють художні вироби зі скла. Декоративні влас­тивості скла почали використову­ватись відтоді, як люди навчились його виготовляти.

ДО Н. Є. ХУДОЖНЄ СКЛО буЛО ВІДОме в Давньому Єгипті, Сірії, Фіні­кії та Китаї (різнобарвні кедихи, чаші, намисто). В Стародавйьому Римі Видували порожнисті скляні вироби. В V ст. н. н. центр вироб­ництва художнього екла перейшов до Візантії (кольорова смальта для мозаїки). За середньовіччя і Відро­дження центром виробництва ху­дожнього скла в Західній Європі була Венеція (прикрашені емаллю та позолотою різнобарвні вироби). У XIII—XIV ст. художнє скло з'явля­ється у Франції та Німеччині (вітра­жі), а наприкінці XVI ст.—• в Іспанії та Нідерландах (Голландії). Із 70-х років XVII ст. в Англії та Чехії по­чинається вироблення художнього кришталю.

Художнє скло вироблялося і в Ки­ївській Русі (Київ, Кострома, Ря­зань). Монголо-татарська навала затримала розвиток цього вироб­ництва на багато років. Воно відро­дилося дише в XVII столітті.
На теренах України художнє скло відоме ще з Ш-ГУ століття. Май­стерні художні вироби зі скла ви­явлено під час археологічних роз­копок в с. Комаровому Кельме-нецького району Чернівецької області, у Києво-Печерській лаврі-(Х-ХІ ст.). Тут виготовляли брас­лети, посуд, намисто, смальту для мозаїк київського Софійського со­бору, Успенського собору Києво-Печерської лаври. У XII—ХНІ ст. склярство існувало на Галицько-Волинських землях, в м. Колодя-жині Житомирської області.

У ХУ-ХУІ ст. з'являються гути
(скловарні) в м. Потеличі Львів-
ської області, а в XVII ст. і на Ки-
ївщинііПолтавщині(келихи,пляшки).УXVIIIст.—напочаткуХІХ ст.— на Чернігівщині, Волині, Поділлі. У1720р. в Києві було
збудовано перший завод дзеркального скла і кришталевого посуду.
ЗXVIIIт.—початкуХГХст.українське гутне скло починають роз-
писуватиемалями,олійнимифарбами (барила, дзбанки, пляшки —
штофи,іграшки),прикрашаючиїхгрануванням, гравіруванням та по-
золотою.

У ХІХ ст. виробництво художнього скла на Україні занепало і відроди­лося лише після жовтневої револю­ції на Костянтинівському, Артемів-ському (Донецька обл), Херсон­ському, Київському, Львівському, Стрийському (Львівська обл.) за­водах. У створенні художнього скла брали участь художники Л. Митяєва, П. Аверков, А. Зельдич, Г. Го-лик, народні майстри П. Семенен-ко, М. та І. Осецькі, М. Павлов-ськийтаін.

Сьогодні в Україні діє декілька де­сятків склозаводів, створених ще у 30-60-ті роки XX ст., на яких ви­готовляють художню продукцію. Найбільш відомими є Київський за­вод художнього скла, Львівське ВО «Райдуга», цех гутного скла Львів­ської керамічно-скульптурної фа­брики, склозаводи: Романівський (Житомирська обл.), Бережанський (Тернопільська обл.), Артемівський, Костянтйнівський, Попаенянський (Донеччина), Керченський (АРК) та ін. На цих підприємствах українські майстри освоїли виробництво ху­дожнього скла та його оздоблення:

гравірування, гранування, хшіч~ не травлення, золочення, розпис прозорими фарбами тощо. Широ­ко виготовляються вироби з аква­рельно забарвленого в певний ко­лірний відтінок прозорого скла, а також з .сульфідно-цинкового скяа. По-новому декоруються пре­совані скляні та кришталеві виро­би, що виготовляються індустрі­альним способом і становлять най­більшу частину скляної художньої продукції. Чимало майстрів доско­нало володіє й хоче користувати­ся способами вільного формуван­ня виробів з розплавленої скляної маси безпосередньо біля скловар­ної нені Такий спосіб за традицією називається способом гутної оброб­ки скла, а виготовлені з його засто­суванням вироби — гутними, або гутним склом. Використовують цей спосіб як правило для виконання підкреслено декоративних, нерідко унікальних художніх виробів зі скла й кришталю.

Усю художню скляну продукцію, яка виробляється Сьогодні в Україні, з погляду пластичних особливостей та призначення можна поділити на три основні групи: побутовий по­суд, суто декоративні вироби, ви­конані переважно у формах посуду, та скульптурні твори.

Виразними рисами -новизни й ха­рактерної своєрідності позначені численні скляні та кришталеві ви­роби таких, наприклад, київських авторів, які. Зарицький, О. Гущин, Л, Митяєва. Із майстрів Львівської області можна назвати Л. Виха-рєву, Є. Мерю, О. Богуелавеько-го, ЛМіагорного, Р. Шаха. Багато зробили для підвищення художньої виразності побутового (сортового) скла такі художники, як: М. Вої-нов (Артемівський завод, Донецька обл.), В. Воронюк, Ю. Радецький (Романівський завод), Г. Паламар (Стрийський завод), І. Діордійчук (Бережанський завод), В. Яцинич (Попаснянський завод) та ін.

Уже на початку 60-х років XX ст. ви­робництво гутного скла в Україні набуло значних масштабів і стало помітним явищем-у мистецькому процесі. Одним з найбільш актив­них і талановитих майстрів-само-родків, які починали відродження техніки гутногоскланаУкраїні, ціл­ком правомірно вважається склодув П. Семененко. Його вироби, зокре­ма скляний посуд, експонувався на той час на великих художніх ви­ставках: цукерниця «Півник», гра­фин «Синій», карафка «Двоголо­вий ведмідь» та ін. Для успішного розвитку виробництва гутного скла багато зробив спадковий майстер-склодув М. Павловський.

Розквіт українського худож­нього скла, зокрема гутного, 19І0х роках був зумовленягй аядявшмо й винахідливою твсучов> диимй.ію багатьох укра­їнських: мавсавіат особливо львів­ських: О. Геру, Б. ВалькаїїЙ. Дяйе, М. Тарнав-ського. Серед ітш&вадомих іутних майстрів слід назвати К Зарицько-го, С. Голембовську, В. Затинай-ка, А. Зельдича, В. Геншке, В. По­гребного.

Окрему трупу серед художніх ви-
робів зі скла становлять скуль-
птурні твори або дрібна пласти-
ка. На Україні виготовлення скля-
них скульптур малих форм відоме
з давніх-давен. Талановитим сучас-
ним майстром скляних скульптур-
них виробів є київський художник
А. Балабін. .

Своєрідну новизну в сучасну укра­їнську скляну пластику Вніс худож­ник київського склозаводу 1. Апол-лонов. У 1964 р. він створив ори­гінальну скульптурну композицію з кришталю «Садок вишневий коло хати» за мотивами однойменного вірша Т. Г. Шевченка, якою розпо­чав свого роду серію унікальних, цілком нових для українського ху­дожнього скла скульптурно-об'єм­них декоративних творів.

Досить своєрідна пластика виго­товляється у Львові фірмою «Рай­дуга» із так званого склодроту — спеціально виготовлених скляних паличок.

Українське художнє скло сьогод­ні продовжує розвиватись і уріз­номанітнюватися. Воно є яскра­вим, своєрідним явищем худож­ньої культури незалежної України на сьогодні.

Витинанки ще зовсім недавно мож­на було бачити у вікнах майже по всіх селах Західної України. Нині їхвитіснили ткацькі вироби. Ще рані­ше перестали витинати їх для сво­локів і стін. На сьогодні їх вирізу­ють з паперу лише для поличок, та й то здебільшого з геометричним орнаментом.

Побачити витинанки можна в та­ких селах Поділля: Берізки, Бер-шадські, Баланівка, Ободівка, Дем-ківка, Кирсанівка, Жорнищі..

Колишні українські хати стояли до сотні й більше літ, отже, наприклад, десята хата не дуже-то й відрізня­лася від першої, що була на цьому обійсті. І на її наличниках, вікон­ницях, на дверях було багато зобра­жувальних елементів тисячолітньої давності. На нових дверях чи воро­тах хазяїн прибиває сьогодні випи­ляний з дошки ромб, такий же са­мий, як був у батьківській садибі, і робить нині це вже не задумую­чись над тим, що ромб той є пра­давнім символом достатку його осе­лі, його народу.

Наприклад, у с. Сашки датинали з давніх-давен майже всі; і старі, і діти. Тут є цілі родини майстрів цього мистецтва.

На витинанки сьогодні беруть пе­реважно газетний папір або подіб­ний до нього, фарбують його в чер­воний, рожевий, синій, зелений кольори. Користуються майетри і жовтою та червоною вохрою. Ко­льорові витинанки ріжуть спочат­ку з білого паперу, а потім фарбу­ють окремі деталі композиції. Пен­злі роблять з вовни, а за держальце в них — остов курячої чи гусячої пір'їни. Перед вирізанням наносять малюнок-начерк (із зворотної сто­рони, якщо це кольорова витинан-ка), який здебільшого є як основ­ний задум композиції, бОч окремі лементи зазнають значних змін — спрощуються* і носять лише най­характернішу ознаку того елемен­ту. Витинанки наклеюють на стіни й сволоки крохмальним клейсте­ром. На сволоках майстри розміщу­вали ромбовидні та квадратні (роз­міром 16 Ч 16 см) так, щоб своїми гострими краями вони торкались один одного і мали почергове за­барвлення та розмаїтість витинан­ня. Трапляються на сволоках і кру­глі витинанки.
Настійні різьблення мають здебіль­шого розміри, близькі до 40 Ч 60 ом і більше. Витинанки, що а розмі­щували у вікні, мали білий і розміри вікна. Для тинають геометричні для стін — рослинні та і них птахів, звірів, людей. Людські постаті компонують часто попар­но («Баби*, «Дівчата», «Хлопці»), а потім ці пари наквеюють рядком по всій стіні

Характерною ознакою традицій­них подільськихнастінних витина-нок є розміщення в малюнку обабіч вертикального стовбура чотирьох

тів композаща, наявність самостій­ної голівки ва стовбурі й коріння основи. Серед іс витина-нок тут"""» с робота з наклеєни­ми додаткоавввн композиційними елемШамш. Це ввтннанка-байка. У центрі а вир заїрів — лев, звер-

ху — білки й коні (можливо, ку-шскче — пташине царство, біля поживи — лисиці та , а в кутках — ведмеді.

виготовлення килимів та килимових виробів (гобе­ленів, доріжок тощо) ручни» або машинним способом. Основною сировиною в килимарстві є вовна, а також бавовняне, лляне та інше волокно. Останнім часом в кили­марстві застосовують хімічне во­локно (штучне та синтетичне), які не піддаються гайттю, пліснявін­ню та не пошкоджуються личинка­ми молі. Килимарство складаєть­ся з таких основних технологічних процесів: вибір волокнистих мате­ріалів, фарбування волокна і пря­жі, вироблення прядива, ткання та обробка килимів. Залежно від виду килимових виробів (ворсові, без-ворсові, комбіновані) визначають­ся характер і типи килимоткацькихверстатів (вертикальний або гори­зонтальний— ручне виробництво килимів; машинне — на сучасних механізованих килимоткацьких верстатах).

Український народний килим — безворсова двобічна тканина по­лотняного переплетіння, основа якої конопляна або лляна, піткан­ня — вовна, фарбована місцевими рослинними барвниками. Кили­ми поділяються на орнаментальні (рослинні, геометризовано-рослинні, геометризовані) і тематичні (гобелени). Тематичне килймагютво з'являється в Україні з 30-х років XX століття. У тематичних кили­мах, що їх килимарниці викону­ють за картинами художників, ві­дображаються важливі теми су­часності: боротьба за мир, дружбу між народами світу тощо. Кили­ми з рослинно-квітковими орна­ментами поширені на Полтавщи
1   2   3

Схожі:

Урок гра( робота в групах). Обладнання: мультимедійний проектор,...
Епіграф уроку: Афоризм Рене Декарта: «Мало мати хороший розум, головне – добре його застосовувати»

Урок математики, 6 клас
Зверніть увагу на епіграф нашого уроку. Сьогодні ми будемо доводити, що математика – це не суха наука, що з її допомоги можна створювати...

Конкурс-ярмарок педагогічної творчості Номінація «Математика»
Комунальна науково-методична установа «Березнівський районний методичний кабінет» Березнівської районної ради

Вступ
Однак вони не висловлюють специфіку наукового знання, оскільки в таких формах здійснюється як наукове, так І донаукове пізнання....

Інтелектуальна гра
Мета: виховувати в учнів любов до математики, уважне ставлення до неї, усвідомлення того, що їм жити в ХХІ столітті І без найдавнішої...

Розв’язування задач на обчислення площ многокутників Виконавець
Епіграф уроку: Афоризм Рене Декарта: «Мало мати хороший розум, головне – добре його застосовувати»

Завдання ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з математики
Василько протягом доби витрачає частину свого часу на сон, на навчання в школі, на зустріч з друзями, він слухає музику, грає на...

Нетрадиційний урок многогранники І тіла обертання урок брейн-ринг, 11-й клас
У грі беруть участь дві команди: α І β. Капітани по черзі називають членів своїх команд, вибираючи їх з учнів класу

Сучасний урок в педагогічній та
...

Урок: лекційно-практичне система навчання
Основним підходом до організації навчання в сучасній школі залишається класно урочна система, за якою провідною формою навчальної...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

geo.lekciya.com.ua
Головна сторінка