Пошук по сайту


Анджей Сапковський Вежа Блазнів (роман) Україна

Анджей Сапковський Вежа Блазнів (роман) Україна

Сторінка1/118
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   118




Анджей Сапковський




Вежа Блазнів

(роман)

Україна

Видавництво Зелений пес та Гамазин

2006

Анотація до книги




Анджей Сапковський (Andrzej Sapkowski) - хто не знає всесвітньо відомого автора “Відьмака”? Іронія, дотепність, віртуозний сюжет, майстерні діалоги, літературні алюзії та інтертекстуальність - фірмові риси авторського стилю цього польського фантаста. Твори Сапковського перечитують, цитують, пародіюють, за його романами знято серіал і художній фільм, ілюстровано комікси, навіть вигадано комп’ютерну іграшку.
Сьогодні український читач має ексклюзивне право долучитися до історично-фантастичного світу Анджея Сапковського. Новий його роман, “Вежа блазнів” - це перша книга трилогії, дія якої розгортається за часів гуситських воєн, коли чехи збунтували проти Риму й розпочали боротьбу з усією Європою. На цьому історичному тлі фантаст розповідає свою історію про жорстокий світ, самотню людину, велику любов та багато іншого. Книгу відзначено премією Зайделя - найпочеснішою нагородою польської фантастики.
Отже, у вас в руках “Вежа блазнів” - перша книга трилогії Анджея Сапковського - перепустка до унікального історично-фантастичного світу цього чудового польського автора.

Зміст



Анджей Сапковський 5

Вежа Блазнів 5

(роман) 5

5

Україна 5

Видавництво Зелений пес та Гамазин 5

2006 5

Анотація до книги 6

Кінець світу Року Божого 1420 не настав. Хоча багато що вказувало на те, що настане. 13

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ 1

у якому читач має змогу познайомитися з Рейнмаром із Беляви, прозваним Рейневаном, причому відразу з кількох його найкращих сторін, включаючи вільне володіння ars amandi[19], таємницями верхової їзди і Старого Заповіту, не обов'язково в цій послідовності. У розділі йдеться також про Бургундію — як у вузькому, так і в широкому сенсі. 1

* * * 2

* * * 2

* * * 3

РОЗДІЛ ДРУГИЙ 1

у якому читач довідується про Рейневана ще більше, і притім переважно з розмов, що їх ведуть про нього різні люди, як доброзичливі, так і зовсім навпаки. Тим часом сам Рейневан блукає підолесницькими лісами. Автор не розщедриться на опис його блукань, отож читач nolens volens[38] повинен сам їх собі уявити. 1

* * * 5

* * * 5

* * * 8

* * * 9

* * * 9

* * * 10

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ 10

у якому йдеться про справи, які — здавалося б — мають між собою так мало спільного, як соколине полювання, династія П'ястів, капуста з горохом і чеська єресь. А також про диспут, стосовно того, чи треба, а якщо треба, то кому і коли, дотримувати слова. 10

* * * 11

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ 1

у якому Рейневан і Завіша Чорний з Гарбова розводяться про те і про се на бжегському тракті. Потім Рейневан лікує Завішу від газів, а Завіша віддячує йому корисними повчаннями у царині новітньої історії. 1

* * * 8

* * * 8

РОЗДІЛ П'ЯТИЙ 1

у якому Рейневан спершу на власній шкурі дізнається, як почувається вистежений вовк в обложеному лігві, а потім зустрічає Ніколетту Світловолосу. А потім пливе за течією. 1

* * * 2

* * * 5

* * * 5

* * * 6

* * * 6

* * * 6

* * * 7

РОЗДІЛ ШОСТИЙ 1

у якому Рейневан спершу дістає прочухана, а тоді вирушає в дорогу до Стшеліна в товаристві чотирьох людей та одного собаки. Дорожню нудьгу скрашує диспут про єресі, котрі нібито розповзаються, як кукіль. 1

* * * 3

* * * 3

* * * 3

* * * 6

* * * 6

РОЗДІЛ СЬОМИЙ 7

у якому Рейневан і його супутники в'їжджають у Стшелін у переддень Успення Діви Марії — і, як виявилося, якраз на автодафе. Потім ті, кому належить, вислуховують повчання каноніка вроцлавського кафедрального собору. Одні з більшою, інші з меншою охотою. 7

* * * 9

* * * 11

РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ 1

у якому спочатку все дуже і дуже добре. А потім не дуже. 1

* * * 3

* * * 5

* * * 8

* * * 8

* * * 10

* * * 10

* * * 11

* * * 11

РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ 1

у якому з'являється Шарлей. 1

* * * 2

* * * 2

* * * 4

РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ 1

у якому і Рейневан, і читач мають нагоду краще познайомитися з Шарлеєм: таку можливість надає спільна мандрівка та різні події, що її супроводжують. Наприкінці ж з'являються три відьми — абсолютно класичні, абсолютно канонічні та абсолютно анахронічні. 1

* * * 2

* * * 2

* * * 3

* * * 4

* * * 4

* * * 6

* * * 9

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ 1

у якому заплутані пророцтва починають збуватися в заплутаний спосіб, а Шарлей зустрічає знайому. І демонструє нові таланти, яких він раніше не демонстрував. 1

* * * 3

* * * 8

РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ 1

у якому в переддень святого Егідія, що припадав на п'ятницю, Рейневан і Шарлей їдять пісний обід у монастирі бенедиктинців. А після обіду виганяють диявола. Із зовсім несподіваним результатом. 1

* * * 2

* * * 3

* * * 5

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ 1

у якому Шарлей, після того як вони залишили монастир бенедиктинців, викладає Рейневану свою екзистенційну філософію, зводячи її — у найбільш спрощеному вигляді — до тези, що вистачить спустити штани і на мить втратити пильність, як хто–небудь недоброзичливий добереться до твоєї задниці. Невдовзі життя підтверджує ці міркування у всій повноті та в кожній подробиці. Зі скрутного становища Шарлея рятує той, кого читач уже знає — або принаймні йому здається, що знає. 1

* * * 3

* * * 8

РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ 1

який описує події, що відбуваються того ж таки вечора, що й у попередньому розділі, але в іншому місці: у великому місті, розташованому приблизно за вісім миль — польоту ворона — у північно–східному напрямку. Якщо подивитися на карту Шльонська, а до цього автор гаряче закликає читача, стане зрозуміло, про яке саме місто йдеться. 1

* * * 1

* * * 1

* * * 2

* * * 2

* * * 2

* * * 2

* * * 2

* * * 2

* * * 2

* * * 3

* * * 3

* * * 7

РОЗДІЛ П'ЯТНАДЦЯТИЙ 1

у якому з'ясовується, що хоча поняття «рентабельне мистецтво» і «художній ґешефт» зовсім не обов'язково означають contradictio in adiecto[280], проте в галузі культури навіть епохальні винаходи не так уже й легко знаходять спонсорів. 1

* * * 4

РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ 1

у якому Рейневан, шляхетний, як Персеваль, і настільки ж дурний, кидається на допомогу і стає на захист. Як наслідок, уся компанія змушена втікати. Надзвичайно швидко. 1

* * * 2

* * * 3

* * * 4

* * * 6

* * * 7

* * * 7

РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ 1

у якому в раубрітерському селищі Кромолін Рейневан заводить знайомства, їсть, п'є, пришиває відрубані вуха і бере участь у тінгу[316] ангельської міліції[317], поки до Кромоліна не прибувають зовсім несподівані гості 1

* * * 4

РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ 1

у якому в рицарські традиції та звичаї вривається — з грюкотом — новочасність, а Рейневан, немовби прагнучи обґрунтувати назву книги, виходить на дурня і блазня. І змушений у цьому зізнатися. Перед усією природою. 1

* * * 2

* * * 2

* * * 3

* * * 3

* * * 3

* * * 3

* * * 3

* * * 4

* * * 6

* * * 7

* * * 9

* * * 11

* * * 12

РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТИЙ 1

у якому наші герої потрапляють у Зембицях на дуже європейський лицарський турнір. Для Рейневана ж контакт із Європою виявляється дуже прикрим. Ба навіть болючим. 1

* * * 3

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТИЙ 1

у якому черговий раз підтверджується стара істина, що на кого на кого, а на університетських товаришів завжди можна розраховувати. 1

* * * 5

* * * 6

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШИЙ 1

у якому знову з'являються червоний голіард і чорний віз, а на возі — п'ятсот з гаком гривень. А все через те, що Рейневан знову погнався за спідницею. 1

* * * 3

* * * 4

* * * 7

* * * 8

* * * 9

* * * 9

* * * 10

* * * 11

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ 1

у якому з'ясовується, що наші герої дуже невдало вибрали місце для ночівлі. Підтверджується також — хоч це стає зрозуміло набагато пізніше — відома істина, що в історичні часи навіть найдрібніша подія може виявитися обтяженою історичними наслідками. 1

* * * 6

* * * 6

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ 1

у якому справи отримують настільки кримінальний оборот, що якби канонік Отто Беесс це передбачив, то без жодних церемоній постриг би Рейневана в ченці й зачинив у цистерціанській клаузурі[401]. А Рейневан починає замислюватися над тим, чи така альтернатива не була би для нього більш здоровою. 1

* * * 1

* * * 2

* * * 3

* * * 3

* * * 5

* * * 6

* * * 7

* * * 8

* * * 8

* * * 10

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ 1

у якому Рейневан замість Угорщини ще в замок Бодак у Золотостоцьких горах. Він ще цього не знає, але вийти звідти зможе не інакше, як in omnem ventum[415]. 1

* * * 2

* * * 2

* * * 2

* * * 3

* * * 4

* * * 6

* * * 9

* * * 10

* * * 13

* * * 14

* * * 14

* * * 15

* * * 16

* * * 16

* * * 16

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТИЙ 1

у якому — як у Беруля і Кретьєна де Труа, як у Вольфрама фон Ешенбаха і Гартмана фон Ауе, як у Готфріда Страсбурзького, Гільйома де Кабестена і Бертрана де Борна — йдеться про любов і смерть. Любов прекрасна. Смерть — ні. 1

* * * 2

* * * 5

* * * 6

* * * 11

* * * 11

* * * 15

* * * 17

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ 1

у якому в місті Франкенштейні зустрічається багато старих — хоч і не обов'язково добрих — знайомих. 1

* * * 5

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ 1

у якому Рейневан із Шарлеєм упродовж досить тривалого часу мають спокій, лікарську опіку, духовну розраду, регулярне харчування і товариство непересічних людей, з якими можуть досхочу розмовляти на цікаві теми. Словом, мають те, що зазвичай можна мати у божевільні. 1

* * * 2

* * * 2

* * * 3

* * * 4

* * * 5

* * * 6

* * * 6

* * * 6

* * * 7

* * * 7

* * * 8

* * * 10

* * * 10

* * * 12

* * * 13

* * * 13

* * * 14

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ 14

у якому наші герої й далі, якщо скористатися словами пророка Ісаї, sedentes in tenebris[498], — чи, кажучи по–людському, відсидка у Вежі блазнів триває. Потім на Рейневана починають чинити тиск. То за допомогою аргументів, то за допомогою інструментів. І чорт його знає, як би воно все скінчилося, якби не знайомства з часів навчання. 14

* * * 16

* * * 16

* * * 17

* * * 18

* * * 18

* * * 20

* * * 20

* * * 21

* * * 22

* * * 22

* * * 23

* * * 24

* * * 24

* * * 29

* * * 30

* * * 31

* * * 31

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТИЙ 33

у якому визволені з Вежі блазнів герої вільні — але, як виявилося, не зовсім. Вони беруть участь в історичних подіях, а саме — у спаленні кількох сіл і містечок. Потім Самсон рятує те, що можна, потім діються різні речі, аж нарешті герої ідуть. Їхній шлях, якщо скористатися метафорою поета, пролягає «in parte ove non e che luca»[548]. 33

* * * 34

* * * 36

* * * 36

* * * 41

* * * 42

* * * 43

* * * 43

* * * 44

* * * 44

* * * 46

* * * 47

* * * 47

* * * 48

* * * 48

* * * 51

* * * 51

* * * 51

* * * 52

* * * 52


Анджей Сапковський

ВЕЖА БЛАЗНІВ
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   118

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Мартін іден роман
«Про себе» (вміщена в англійському виданні збірки оповідань «Храм гордощів», без року), «Революція» та «Що означає для мене життя»...

«Україна рідний край»

Терещенко Ю.І. Україна І європейський світ: Нариси історії від утворення...

Україна міністерство освіти І науки україни петрівська районна рада кіровоградської області
Володимирівка, Петрівського району, вул. Леніна, 51,тел.(05237) 9-42-94, e-mail

І міжнародний науково-практичний форум «Інновації в науці: виклики сучасності»
Навчально-наукового інституту фінансів, банківської справи Університету державної фіскальної служби України (Україна)

Україна дніпропетровська районна державна адміністрація відділ освіти
Теплична, 5, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005 тел/факс 27-10-41

Україна дніпропетровська районна державна адміністрація відділ освіти
Теплична, 5, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005 тел/факс 27-10-41

Україна тернопільська область теребовлянська районна державна адміністрація відділ освіти
Адреса: 48100 Тернопільська обл., м. Теребовля 48100, вул. І. Франка, Тел. 2-16-93, факс 2-16-93

Україна тернопільська область теребовлянська районна державна адміністрація відділ освіти
Адреса: 48100 Тернопільська обл., м. Теребовля 48100, вул. І. Франка, Тел. 2-18-05, факс 2-16-93

Всеукраїнський студентський архів
Україна багата на корисні копалини, зокрема вугілля та залізну руду, що залягають на південному сході. Природа тут узагалі благодатна....



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

geo.lekciya.com.ua
Головна сторінка