Пошук по сайту


3.4.7. Зображення на карті гідрографії - Всеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів

Сторінка5/21
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

3.4.7. Зображення на карті гідрографії

Топографічні карти детально зображують і характд)изують усі важливі об'єкти гідрографії та гідротехнічні споруди: узбережжя, берегову смугу морів, озера, штучні водоймища, ріки, канали, колодязі, водяні джерела.

Умовному знаку постійної та визначеної берегової лінії відповідає:

- берегова лінія моря, що відповідає урізу води за найвищого рівня
припливу чи лінії прибою;

- лінія водосховищ, що відповідає лінії нормального підпірного рівня.
На ведення бойових дій у приморських напрямках великий вплив мають

характер узбережжя, накреслення берегової лінії, перетин Гї ярами, вимоїнами, наявність заток, бухт, характер ґрунтів і рослинний покрив. Для морського десантування необхідно вибрати:

  • ділянки узбережжя, які забезпечують необхідне роззосередження підрозділів, які десантуються;

  • вогневий зв'язок між підрозділами;

  • необхідну глибину приберегової частини моря тощо.

На картах зображають береги з обривами та скелями. Береги, що підсихають (припливно-відпливні смуги) показують відповідно до характеру ґрунту (піщані, піщано-кам'яні, гравійні, скельні, замулені).

Озера, водосховища на картах масштабів 1:25 000 - 1:100 000 показують, якщо їх площа становить 1 мм^ і більше в масштабі карти. Водоймища менших розмірів показують лише у засушливих та пустельних районах, а також, якщо вони мають значення надійних орієнтирів.

Річки на картах зображають з максимальною повнотою та детальністю, значенням як водяних рубежів, перешкод для руху, транспортних шляхів, джерел водопостачання, орієнтирів. На топографічні карти їх наносять з поділом на постійні, пересихаючі, підземні та ті, в яких немає чіткого русла, а також за їх транспортним значенням - на судноплавні та несудноплавні. Характеристики рік на картах підписують синім кольором у вигляді дробу: в чисельнику - ширина в метрах; у знаменнику - глибина та характер ґрунту дна.

Важливою характеристикою рік, яка впливає на вибір та організацію переправлення військ, є глибина, швидкість течії та характер дна річки.

Глибина ріки визначає можливість подолання її вбрід і використання різних плаваючих засобів.

Швидкість течії рік впливає на час подолання військовими підрозділами водяних перешкод під час поромних пфеправ, а також під час прохідності бродів.

На подолання водяних пфешкод, побудови мостів, переправи танків або іншої техніки під водою істотно впливає характер дна. Грунт дна характфизується такими індексами: К - кам'янистий, Т - твфдий, П - піщаний, В - в'язкий.

Стрілка синього кольору показує напрям і швидкість течії в метрах за секунду.

На березі ріки (каналу, озера тощо) цифрами синього кольору позна­чають відмітку (висоту) урізу води в метрах. Значення урізів води Чорного та Азовського морів становить 0,3 м.

Рельєф дна морів, великих озер, водосховищ, судноплавних рік (останні лише на картах масштабів 1 : 10 000 - 1 : 100 000 при їхній ширині в масштабі карти 1,5 CM і більше) зображується ізобатами з позначеннями глибин.

Додаткові дані про водяні об'єкти військові можуть отримати по карті масштабу 1:200000, де на зворотному боці аркуша карти стисло надана інфор­мація, яку не можна зобразити на карті: ґрунти, загальні та систематизовані довідки про водяні рубежі, приблизні строки повені, висота підйому води, прохідність заплав, стан і час дії переправ, час утворення та дії льодоходу тощо.

3.4.8. Зображення на карті гідротехнічних об'єктів водного транспорту

Ріки, які протікають в обжитих районах, мають різні гідротехнічні споруди. Використовуючи їх, можна швидко підняти рівень води в ріках, створити великі площі штучного затоплення місцевості чи обміління ділянок із метою утруднення дій супротивника.

Зображена на картах берегова лінія моря повинна відповідати лінії урізу води у разі найвищого і"ї рівня під час припливу, а за відсутності припливу -при найвищому і"ї рівні під час прибою.

Берегова лінія озер і ставків, а також рік, що зображується із збереженням їхньої дійсної ширини в масштабі карти, повинна відповідати лінії рівня води в меженний період (тобто рівень води в сезон найнижчого і'ї стояння), а бфегова лінія великих водосховищ - лінії нормального підпірного рівня.

На картах зображають поромні переправи, греблі, гідровузли, шлюзи, дамби, канали.

Переправи, зазвичай, на топографічних картах зображають тільки постійні, умовним знаком із підписом "nop." та з характеристиками - ширини ріки, розмірів порома, його вантажопідйомністю.

Греблі — гідротехнічні споруди, які перегороджують ріки, струмки або канали для підйому рівня води, створення її напору та утворення водосховищ.

Зображення надводних гребель завдовжки понад 100 м супроводжується характеристикою, в якій вказується: матеріал споруди (ЗБ - залізобетонна, Зем. -земляна, К - кам'яна), довжина та ширина греблі по верху (в метрах), позначка верхнього та нижнього рівнів води; біля зображення проїжджих гребель також дають позначку на гребені греблі.

Гідровузли являють собою цілий комплекс гідротехнічних споруд. Зобра­ження їх на карті супроводжується детальними характеристиками греблі: матеріал споруди водозливної та глухої частини греблі, загальна довжина та довжина водозливної частини, а також ширина греблі по верху. Замість позначки верхнього та нижнього рівнів води підписують їхню різницю. Поруч із зображенням греблі розміщують характеристику водосховища: повний об'єм (в км^) та плошу дзеркала води (в км^).

Шлюзи на топографічних картах зображують усі. Зображення шлюзів супроводжуються характеристикою, в якій вказують кількість камер, довжину найменшої камери, ширину воріт та глибину на порозі воріт.

Дамби (штучні вали) показують із зазначенням матеріалу споруди, ширини по верху та висоти.

Набережні показують на ріках, що зображз^ються двома лініями.

Канали та канави мають великий вплив на бойові дії військ. Вони створюють істотні перепони під час пересування військ через значну стрімкість обладнаних берегів. На карті їх зображають однією або двома лініями синього кольору, залежно від ширини.

На картах зображають моли, причали, хвилерізи та буни, а також знаки навігаційної обстановки: маяки, знаки постійної берегової сигналізації, які мають значення орієнтирів.

3.4.9. Зображення на карті об'єктів водопостачання

Колодязі, криниці та водяні джерела на топографічних картах детально показують тільки в степових і безводних районах. Серед колодязів вирізняють головні, які розташовані на перехресті доріг, мають якісну воду, велике наповнювання та використовуються як орієнтири.

На картах, які створюються на засушливі і безводні райони, біля головних колодязів, артезіанських джерел, колодязів із вітряним двигуном, а також біля важливих джерел, підписують характеристики: позначку рівня землі, глибину колодязя в метрах, якісні властивості води та наповнюваність колодязя в літро-годинах. Також для цих районів на топографічні карти наносять споруди для збору дощових і ґрунтових вод (дощові ями, копанки, басейни, водосховища). Якщо зазначені об'єкти мають воду не весь рік, поруч із зображенням вказують місяці, протягом яких це водосховище має воду.

У районах, добре забезпечених водою, колодязі та джерела, артезіанські колодязі та колодязі з вітряним двигуном, якщо вони є орієнтирами, на топографічних картах зображують тільки поза населеними пунктами.

Умовні знаки колодязів і джерел супроводжуються пояснювальним підписом, який показує рід об'єкта: К - колодязь, арт. к. - артезіанський колодязь, дж. - джерело.

На картах масштабу 1:25 000 всіх інших районів біля зображення коло­дязя підписують позначку землі, глибину колодязя та якісні властивості води.

На картах водопроводи (наземні та підземні) показують тільки за межами населених пунктів лінією синього кольору.

Під час зображення водосховиид та інших споруд для збирання води (відстійники, цистерни, дощові ями та інші об'єкти в засушливих і безводних районах, площа яких не виражається в масштабі карти), умовний знак супроводжується підписом: вдсх., бас, віст. тощо.

3.4.10. Зображення на карті мостів та переправ

Мости на топографічних картах відображають із розподілом за призна­ченням, розмірами, конструкцією і матеріалом, з якого вони споруджені.

За призначенням мости поділяють на залізничні, автодорожні, пішохідні. За конструкцією - на звичайні, двоярусні, розвідні, підйомні, наплавні. За матеріалом, з якого вони споруджені, на дфев'яні, металеві, кам'яні, залізобетонні.

Усі інші мости незалежно від матеріалу побудови показують поза-масштабними умовними знаками з поділом на мости завдовжки до З метрів (мости через незначні перешкоди, труби для стоку води) та мости завдовжки понад З метри.

Умовним знаком труби зображають водопропускні пристрої під земляним полотном залізниці.

Біля зображення мостів на залізницях характеристику дають тільки тим, довжина яких становить 100 і більше метрів. Умовний знак моста супрово­джується підписом матеріалу споруди (кам'яний, бетонний та залізобетонний), висотою від рівня води або землі до нижньої частини прогону моста, довжиною та шириною. Наприклад: ЗБ 10 - 147 - 12 (залізобетонний, заввишки 10 м, завдовжки 147 м і завширшки 12 м).

Біля знаків кам'яних, бетонних і залізобетонних мостів перед числовою характеристикою розміщують скорочений підпис матеріалу прогону (К -кам'яний, ЗБ - залізобетонний).

Поряд з умовним знаком мостів завдовжки З м і біш.ше, розташованих на автомобільних дорогах, вказують характеристику у вигляді дробу: у чисельнику -довжину та ширину проїжджої частини, у знаменнику - розрахункове автомобільне навантаження моста в тоннах. Якщо вантажопідйомність моста перевишує 100 т, то підписують понад 100. Біля зображень мостів Чфєз судноплавні ріки додатково вказують висоту низу прогонів моста над сфеднім рівнем води в межень.

370-10

Наприклад: ЗБ8 , де ЗБ - матеріал споруди; 8 - висота низу

60

ферми над рівнем води; 370 - довжина моста; 10 - ширина проїжджої частини

в метрах; 60 - вантажопідйомність у тоннах.

На картах зображують усі пороми, броди з відповідними скороченими підписами та характеристиками. Щодо човнових перевозів, переправ через ріки, то на картах показують пунктирною лінією тільки постійні човникові перевезення. Біля зображень перевезень дають підпис - пер.

Важливою характеристикою, яка істотно впливає на вибір та організацію переправи, є швидкість течії ріки та характер ґрунту дна. Від них залежать можливість побудови мостів, переправи танків під водою, прохідність бродів. Переправа танків по дну ріки можлива тільки при твердому (піщаному, гра­війному, кам'янистому) ґрунті. Слабкий ґрунт під впливом коліс або гусениць швидко руйнується. В'язке та кам'янисте дно значно ускладнює пересування колісних і гусеничних машин.

Броди через ріки завширшки 5 метрів і більше на картах масштабів 1:25 000 - 1:100 000 зображають всі. Умовний знак броду супроводжується підписом "бр " та характеристикою в чисельнику - глибина та ширина річки в метрах, у знаменнику - характер ґрунту дна, швидкість течії в м/с. Наприклад:

бр. . Значення глибини і швидкості течії води біля броду характеризує

умови меженного періоду.

3.4.11. Зображення на карті боліт і солончаків

Під час зображення на картах боліт їх поділяють за ступенем прохідності для пішоходів на прохідні, важкопрохіцні та непрохідні.

Зображують болота на картах масштабними умовними знаками в комбі­нації з пояснювальними підписами горизонтальним штрихуванням синього кольору: болота прохідні - пунктирною штриховою лінією, непрохідні -суцільною.

Прохідними вважають болота, якими влітку можна перейти пішоходам у будь-якому напрямку. До них зараховують мохові болота з щільним торфом на поверхні, а також болота, вкриті незначним шаром води до 0,4 м із трав'я­ною рослинністю, болота з суцільним моховим покриттям і великою кількістю чагарників.

Важкопрохідними болотами вважають болота, по яких можна перейти пішоходам із великими труднощами. До них належать болота з великою кількістю

ділянок, вкритих водою, рихлим шаром торфу, зарослих очеретом і тростиною, а також вільхою, бфезою, які не мають суцільного трав'яного покриву.

Непрохідними вважають глибокі болота, перейти які пішоходам немож­ливо. До них належать топ'яні болота з в'язким ґрунтом, вкриті протягом літа значною кількістю води.

Зображаючи болота, вказують рослинний покрив: трав'янистий, мохо­вий, очеретяний і тростинний.

Солончаки - це плош;і з сильно засоленими грунтами. Після дощу вони стають важкопрохідними для техніки. Солончаки поділяють за прохідністю і показують на карті в контурі вертикальним штрихуванням синього кольору. Прохідні солончаки зображають пунктирним штрихуванням синього кольору, непрохідні - суцільним.

3.4.12. Зображення на карті ґрунтів і мікроформ земної поверхні

Поверхневий шар землі прийнято називати ґрунтом.

Основні типи ґрунтів розташовують смугами від полюса до екватора.

Ґрунти поділяють на скельні та пухкі. Скельні ґрунти — це моноліти твердих гірських порід (граніти, базальти). Вони розповсюджені у горах. Рихлі грунти утворюються вивітрюванням. Вони можуть бути слабкі, середні та твфді.

Тундрові ґрунти займають північні райони з вологим і холодним кліматом. Ці ґрунти насичені водою і значною мірою забагнені. У літню пору року - важкопрохідні. На глибині - найчастіше зони вічної мерзлоти.

Підзолисті грунти утворилися під лісовим покривом у районах із помірним кліматом. Опадів випадає більше ніж випаровується. Місцевість із підзолистими ґрунтами, особливо супіщаними, порівняно добрепрохідна.

Чорноземні грунти характеризуються чорним кольором і доброю врожайністю. За складом переважно глинисті та суглинисті. Навесні та восени важкопрохідні для колісних машин.

Каштанові грунти - розташовані південніше від чорноземних ґрунтів, за прохідністю близькі до чорноземних. Каштанові ґрунти значно засолені, в зоні їх розповсюдження зустрічаються солончаки.

Сіроземи - ґрунти півпустель і пустель, у зоні їх розповсюдження особливо багато солончаків. Прохідність сіроземів загалом задовільна. Проте навесні та восени вони стають важкопрохідними для колісних машин унаслідок накопичення вологості у верхньому шарі.

Червоноземні ґрунти розповсюджені у субтропічних і тропічних районах.

Піски займають великі площі. Поділяються вони на грядові, дюнові, бугристі. Зазвичай великі площі пустель і напівпустель займають піски (грядові, дюнові, горбисті).

Грядові піски утворюють вузькі, довгі (декілька кілометрів) смуги, вали, часто закріплені рослинністю. Вони утворюються в тих районах пустель, де переважають вітри одного напрямку. Висоти напівзаросших грядових пісків від - 1 до 70 м. Відстань між гребнями - від десятків метрів до 2—4 км. Піщані гряди можуть слугувати укриттям для військ від наземного спостереження противника.

Горбисті характерні для районів з нестійким напрямком вітру, який змінюється протягом року.

3.4.13. Рослинність

На топографічних картах залежно від масштабу зображують такі види рослинного покриву:

  • деревна (ліси, окремі гаї та окремі дерева);

  • чагарникова;

  • напівчагарникова, мохова і лишайникова (тільки на картах масштабів 1:10000-1 : 100 000);

  • чагарнички (тільки на картах масштабів 1:10 000 - 1 : 25 000);

  • трав'яниста (тільки на картах масштабів 1 : 10 000 - 1 : 200 000);

  • очеретяні та інші зарості;

  • штучні насадження (деревні, чагарникові, трав'янисті), а також рисові поля (тільки на картах масштабів 1 : 10 000 - 1 : 500 000);

Деревна рослинність під час зображення на картах поділяється за:

  • групами порід - на листяні, хвойні та змішані ліси;

  • висотою - понад 4 м (ліси) та нижче від 4 м (порость лісу, лісові розсадники та молоді посадки лісу).

Крім того, виділяють рідкі ліси, низькорослі (карликові), горілі та сухо­стійні ліси, вузькі смуги лісу, обсадки, окремі дерева та гаї.

Під час зображення лісу на картах масштабів 1 : 10 000 - 1 : 200 000 вказують переважні породи та характеристики деревостою згідно з умовними знаками; на карті масштабу 1 : 500 000 - тіньки переважні породи дерев.

На картах показують, як правило, ділянки лісу та поляни в лісі площею в масштабі карти понад 10 мм^.

Чагарникова рослинність зображується з поділом на суцільні зарості, групи кущів та окремі кущі. Виокремлюються колючі чагарники.

Ділянки суцільних чагарників виокремлються, як правило, на картах масшта­бів 1 :10 000 - 1 : 200 000 при їхній площі в масштабі карти понад 25 мм^, масштабу 1 : 500 000 - понад 0,5см^, а на карті масштабу 1 : 1 000 000 - понад 1 см^. У разі зображення цих ділянок у безлісій місцевості їхні площі можуть бути зменшені.

Трав'яну рослинність на карті масштабу 1:25 000 зображають із розподілом на лугову, вологолюбну низькотрав'яну (осока, пухівка тощо) та високотрав'яну. На картах масштабу 1:50 000 - 1:100 000 лугову, вологолюбну низькотрав'яну рослинність зображують однаковим умовним знаком - лугової рослинності.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

Всеукраїнський студентський архів
Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обгрунтування досліду Кавендиша

Всеукраїнський студентський архів
В задачах електромеханіки досить часто виникає необхідність обчислення означених інтегралів

Всеукраїнський студентський архів
Ця задача покладена на службу безпеки організації, яка є структурним підрозділом служби захисту інформації

Всеукраїнський студентський архів
...

Всеукраїнський студентський архів
Недостатньо сказати, що спілкування відіграє важливу роль у житті людини, воно є головним чинником формування та становлення людини...

Всеукраїнський студентський архів
Крім цього, існує система післявузівської підготовки у формі аспірантури та докторантури. З часом процес уніфікації вищої освіти...

Всеукраїнський студентський архів
Україна багата на корисні копалини, зокрема вугілля та залізну руду, що залягають на південному сході. Природа тут узагалі благодатна....

Всеукраїнський студентський архів
В порівнянні з традиційними Windows-додатками в компас-3d lt| накладені обмеження на одночасну роботу з|із| декількома документами....

Всеукраїнський студентський архів
Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд для англійців, Сорбона...

Всеукраїнський студентський архів
Відокремлення соціології в самостійну науку відбулося в другій половині 19 сторіччя. У 1839 р в третьому томі «Курсу позитивної філософії»...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

geo.lekciya.com.ua
Головна сторінка