Пошук по сайту


3.4.3. Зображення на карті населених пунктів та окремих будівель - Всеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів

Сторінка4/21
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

3.4.3. Зображення на карті населених пунктів та окремих будівель

Залежно від особливостей виробничої діяльності населення і кількості жителів населені пункти поділяють на міста, селища міського типу, населені пункти сільського типу.

Одним із головних показників тактичних і захисних властивостей насе­лених пунктів є особливість забудови та планування, які впливають на роз­міщення військ, маскування, захист від зброї масового ураження, є значними перешкодами під час наступу та використовуються, як правило, під час організації оборонних рубежів, опорних пунктів тощо.

Забудова кварталів населених пунктів може бути: прямокутна, радіально-кільцева або комбінована.

З погляду тактичних властивостей прямокутна забудова збільшує можливість маневру військ у наступі й полегшує організацію спостереження, системи вогню;

радіально-кільцева система забудови сприяє організації' кругової оборони і наступу з декількох сторін - по збіжних напрямках від околиць до центру міста;

комбінована забудова ускладнює організацію всіх видів бойових дій.

Зовнішні кордони, розміри і планз^ання населених пунктів, щільність забудови наочно і точно передаються на картах. До того ж дається характе­ристика населених пунктів за їх типом (міста, селища міського типу, селища сільського і дачного типу), кількістю жителів і адміністративним значенням. Відображається також економічне, транспортне і культурне значення населе­них пунктів, яке характеризується наявністю в них виробничих підприємств, вокзалів, лікарень тощо.

Особливу увагу звертають на точний показ розташування вулиць і пере­хресть, виділення головних вулиць, майданів, парків, садів та інших незабудо-ваних ділянок, визнаних за своїми розмірами і значенням споруд, а також на точне відображення підходів до населених пунктів, природних рубежів (річок, характерних форм рельєфу тощо) у населених пунктах та на "їхніх околицях.

Типи населених пунктів, їх градація за чисельністю населення і політико-адміністративним значенням відображуються на картах формою рисунка та

розміром шрифтів, які застосовують для підписів їхніх власних назв згідно з таблицями умовних знаків.

Приблизні норми навантаження карт зображеннями населених пунктів наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Наближені норми навантаження карт

Тип району за

чисельністю

населення

Кількість населених

пунктів на місцевості, що

відповідає за площею 1 дм^

на карті масштабу

Кількість населених пунктів,

які показуються на 1 дм

карт масштабів

1 : 500 000

1 : 1 000 000

1 :500 000

1 : 1 000 000

Густонаселений

Середньонаселений

Малонаселений

Рідконаселений

Малообжитий

понад 375

125-375

25-125

5-25

менше 5

понад 1500

500-1500

100-500

20-100

менше 20

25-80 всі всі

120-140

80-120

60-80

20-60

всі

Кількість населених

Кількість населених пунктів,
Тип району за пунктів на місцевості, що ^. j

^ . ■' ,2 ЯКІ показуються на 1 дм

чисельністю відповідає за площею 1 дм ' ..

карт масштабів
населення на карті масштабу

1 : 500 000 І 1:1 000 000 1 : 500 000 І 1:1 000 000

Густонаселений понад 375 понад 1500 120-140

Середньонаселений 125-375 500-1500 80-120

Маионаселений 25-125 100-500 25-80 60-80

Рідконаселений 5-25 20-100 всі 20-60

Малообжитий менше 5 менше 20 всі всі

Міста підписують прямим шрифтом великими літерами, селища міського типу - нахиленим шрифтом великими літерами, селища сільського типу - прямим шрифтом із виділенням заголовної літери. Під назвою населеного пункту вказується кількість мешканців у тисячах, а за наявності адміністративного центру (РР, СР) підпис розміщують симетрично стосовно нього.

Зображаючи населені пункти на топографічних картах, дотримуються таких основних вимог:

  • накресленням підписів способом написання їхніх назв передається кількість мешканців, тип поселення, адміністративне значення;

  • на картах масштабів 1:10 000 - 1:50 000 показують всі населені пункти, які є на місцевості. Окремі будівлі і споруди на картах масштабів 1:10 000, 1:25 000 зображаються всі, а на карті 1:50 000 і дрібніше - з відбором (залежно від їх щільності). На картах масштабів 1:100 000 і 1:200 000 показують, як правило, всі населені пункти. Як виняток, під час картографування густонаселених районів частину дрібних населених пунктів сільського типу (з кількістю мешканців менше 100) дозволяється показувати без підписів, а на карті масштабу 1:200000 - їх не показувати);

  • на картах масштабів 1:500 000 і 1:1 000 000 населені пункти показують залежно від особливості району, щільності розміщення населених пунктів на місцевості, їх величини і типу;

  • на картах масштабу 1:100 000 окремі будівлі і споруди (як житлові, так і нежитлові) показують з відбором (залежно від їх щільності);

- під час зображення на картах міст, селищ міського і сільського типу з квартальною забудовою виділяють щільнозабудовані квартали та частини кварталів, у яких відстань між будівлями більше 50 м. На картах масштабів 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000 щільнозабудовані квар­тали, в яких 50 % і більше вогнестійких будівель (кам'яних, залізо­бетонних, цегляних) виділяють фоновим забарвленням оранжевого кольору, а невогнестійких (дерев'яних, глинобитних, саманних тощо) - жовтого, за винятком:

а) великих міст (з кількістю жителів 50 000 і більше);

б) селищ сільського типу, в яких на карті масштабу 1:10000 будівлі
зображають з поділом на вогнестійкі і невогнестійкі;

в) визначні вогнестійкі будівлі, якщо вони є орієнтирами, на картах
масштабів 1:10000, 1:25 000, 1:50 000, показують особливим умов­
ним знаком. У разі висоти визначних будівель 50 м і більше
дається підпис їх висоти. Окремо розташовані двори показують на
картах умовним знаком, в якому пофарбований прямокутник
вказує місцерозташування житлового будинку;

г) населені пзшкти сільського і дачного типу з безсистемною забудо­
вою на картах усього масштабного ряду зображаються умовними
знаками окремих будівель;

д) на картах показують вулиці, проїзди і тупики. Магістралі і головні
вулиці позначають ширшим умовним знаком.

Детально вивчають великі населені пункти по картах масштабу 1:25 000 чи 1:50 000, а також по планах міст. На планах міст детальніше зображається рельєф, природні рубежі та інші особливості території як у містах, так і на підступах до них.

Детально виділяють на планах міст: видатні будови, промислові об'єкти, споруди баштового типу, які є орієнтирами, міські підземні комунікації, трамвайні колії тощо. На планах підписують назви вулиць, номери кварталів і важливих об'єктів, перелік яких надається в довідці про місто.

3.4.4. Зображення на карті промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів

Промислові та сільськогосподарські виробничі підприємства та споруди на картах масштабів 1:10 000, 1:25 000 відображають всі, а на топографічних картах інших масштабів вибірково: найбільші і найважливіші в економічному та військовому сенсі об'єкти і орієнтири, які різко розрізняються за своєю формою і розмірами (споруди баштового типу, заводські труби, радіо- і телевізійні щогли тощо) і можуть бути орієнтирами.

Залежно від розміру території виробничі підприємства і споруди зображаються на карті масштабними або позамасштабними умовними знаками. Поруч з об'єктом, якщо потрібно, додатково дається скорочений пояснюваль-ниіі підпис. Споруди баштового типу, заводські труби, радіо- і телевізійні щогли тощо, які є аеронавігаційними орієнтирами, крім того, мають підпис висот, якщо вони більше від 50 метрів. Під час зображення промислових підприємств з димарями позамасштабний умовний знак ставлять на місце, яке відповідає положенню труби (димаря) на місцевості, а якщо труб декілька, то на місці найвищої.

Якщо ці об'єкти розташовані за межами населених пунктів, їхній умовний знак супроводжується підписами висоти над рівнем моря.

На картах масштабів 1:500 000 і 1:1 000 000 зображають тільки найзначніші промислові і соціально-культурні об'єкти залежно від ступеня важливості в економічному та військовому сенсі, а також від їх значення як орієнтирів або перешкод під час аеронавігації.

Умовними знаками зображають добре помітні на місцевості зруйновані та напівзруйновані будівлі (кам'яні, цегляні, залізобетонні).

На картах масштабів 1:10 000, 1:25 000 об'єкти зв'язку, лінії електро­передач, трубопроводи, аеродроми, і соціально-культурні об'єкти (школи, лікарні, санаторії, стадіони, церкви, пам'ятники тощо) зображаються всі, а на картах масштабів 1:50 000 і 1:100000 частина цих об'єктів всередині населених пунктів може не показуватися. Поруч з об'єктом, якщо потрібно, додатково дають скорочений пояснювальний підпис (наприклад: шк., сан. Тощо). Повний список скорочень, якими користуються на топографічних картах, в алфавіт­ному порядку надають у додатку.

Лінії зв'язку і електропередач, які проходять вздовж залізниці та автомобільних доріг з покриттям, на топографічних картах усіх масштабів не показують.

Лінії електропередач (ЛЕП) зображають на металевих і залізобетонних опорах. Повороти ЛЕП позначають на картах будь-якого масштабу штрихами (крапками). Біля зображень металевих і залізобетонних опор ЛЕП через кожних 6-8 CM на картах підписують висоту опори в метрах. Показують точне розташування опорних ферм і стовпів тільки в точках повороту лінії.

Магістральні нафто- і газопроводи (наземні і підземні), підводні кабелі міжнародного значення, а також кабелі, які з'єднують материки та острови, відображаються всі, за винятком тих, які проходять через населені пункти.

Шахти, родовища, копальні під час зображення на карті поділяють на діючі та недіючі. Позначення їх супроводжується підписами: шах. (шахта) вуг.\ шт. (штольня). Зображення виходів шахтних стовбурів і штолень, копрів над шахтами супроводжуються підписами висот.

у малообжитих районах, у селах та поза їх межами на картах зображають всі телеграфні, радіотелеграфні установи і відділення, телефонні станції.

На картах масштабів 1:200 000 промислові, сільськогосподарські та соціально-культурні об'єкти наносять із відбором. На картах масштабів 1:500 000 та 1:1 000 000 показують найзначніші промислові та соціально-культурні об'єкти залежно від їх важливості в економічному та військовому сенсі та у значенні орієнтирів чи перешкод в аеронавігації.

3.4.5. Зображення на карті залізниць та залізничних споруд

Залізниці під час зображення на картах поділяють за:

  • шириною колії - на нормальні (1524 мм) та вузькоколійні (1435 мм);

  • кількістю колій - на одноколійні, двоколійні, триколійні тощо;

  • видом тяги - на електрифіковані, з дизельною чи паровою тягою;

  • станом (діючі; такі, що будуються; розібрані).

Під час зображення електрифікованих залізниць один із поперечних штрихів, що позначає кількість колій, дається у формі літери "г".

Вузькоколійні та дороги, які споруджуються, подаються без поділу кількості смуг та виду тяги.

Ділянки залізниць з ухилами, більшими за 20 %, виділяють штриховим умовним знаком у вигляді кута. Насипи та виїмки на залізницях зображають на топографічних картах, починаючи з висоти (глибини) одного метра і більше та підписують їхню максимальну висоту та глибину.

Під час зображення залізничних станцій, які виражаються в масштабі карти, показують вокзали, депо, станційні колії та інші об'єкти. Позначення вокзалів, платформ, постів через залізницю, які охороняються, тощо супрово­джуються скороченими підписами, які вказують рід об'єкта (вкз, платф., П).

На залізницях зображають всі тунелі та галереї відповідно до їх дійсних розмірів з показом елементів рельєфу та інженерних споруд. Умовний знак тунелю супроводжується підписом висоти, ширини та довжини.

На картах масштабу 1:25 000 та 1:50 000 показують всі станції метрополітену.

3.4.6. Зображення на карті автомобільних і ґрунтових доріг

Автомобільні дороги поділяються на:

а) дороги з покриттям (автостради, вдосконалене шосе та шосе);

б) дороги без покриття (покращені ґрунтові дороги, просілкові, лісові та
польові дороги).

Дороги мають важливе значення під час військових перевезень, перєдис-клокування військ.

Істотно впливають на рух техніки: ширина дорожнього полотна, тип покрит­тя, наявність і характер дорожніх споруд, величина радіуса заокруглення.

Тип покриття визначає його термін служби, довговічність. Матеріал по­криття автомобільних доріг позначають скороченими написами: А - асфальт; Б -бетон; Г - гравій; К - камінь колотий; Ц - цементобетон; Шл - шлак; Щ - щебінь.

Значно впливає на пересування військ по дорогах наявність і характер дорожніх споруд (мостів, тунелів, труб, насипів тощо). Вони являють собою об'єкти руйнування і використовуються для створення перешкод.

Величина радіуса повороту впливає на швидкість руху військової та іншої техніки. Найменший радіус повороту для тягачів із гарматами становить 20 м. Наявність великої кількості різких поворотів значною мірою обмежує видимість на дорозі, призводить до зменшення швидкості руху.

Автостради, удосконалене шосе та шосе на топографічних картах по­казують усі. Покращені грунтові дороги на картах масштабу 1:25 000, 1:50 000 показують усі, на картах 1:100 000 - з відбором.

Зображення автострад і шосейних доріг супроводжується підписом їхніх характеристик: ширини проїжджої частини (для автострад - ширини однієї смуги та кількості смуг), ширини проїжджої частини з узбіччям (для шосейних доріг) та матеріалу покриття. Наприклад, для автострад підпис 7,5х2Ц означає: 7,5 - ширина однієї проїжджої смуги, 2 - кількість смуг, Ц - цементобетон.

Дороги нижчих класів наносять з відбором під час зображення районів з густою дорожньою мережою. Перевагу під час нанесення на карту надають дорогам, які сполучають населені пункти по найкоротших відстанях, є зручнішими для руху, мають обсадження, які полегшують маскування.

Зображення покращених ґрунтових доріг на топографічних картах супро­воджують підписом ширини проїжджої частини та матеріалу покриття. Умов­ний знак ґрунтових (путівці) та польових доріг застосовують для зображення доріг без покриття, які з'єднують населені пункти між собою або зі станціями, пристанями, лісгоспами, дорогами вищих категорій тощо. Використовуються вони для руху автотранспорту, переважно влітку. Прохідність залежить від характеру ґрунту та ступеня його вологості.

Насипи, виїмки, тунелі, галереї та інші інженерні споруди на автомобіль­них дорогах зображають тими самими умовними знаками, як на залізницях.

На картах показують транспортні розв'язки, стоянки автотранспорту, а також номери автодоріг.

Дорожні знаки, арки та інші незначні об'єкти місцевості зображають тільки поза межами населених пунктів, якщо вони є орієнтирами.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

Всеукраїнський студентський архів
Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обгрунтування досліду Кавендиша

Всеукраїнський студентський архів
В задачах електромеханіки досить часто виникає необхідність обчислення означених інтегралів

Всеукраїнський студентський архів
Ця задача покладена на службу безпеки організації, яка є структурним підрозділом служби захисту інформації

Всеукраїнський студентський архів
...

Всеукраїнський студентський архів
Недостатньо сказати, що спілкування відіграє важливу роль у житті людини, воно є головним чинником формування та становлення людини...

Всеукраїнський студентський архів
Крім цього, існує система післявузівської підготовки у формі аспірантури та докторантури. З часом процес уніфікації вищої освіти...

Всеукраїнський студентський архів
Україна багата на корисні копалини, зокрема вугілля та залізну руду, що залягають на південному сході. Природа тут узагалі благодатна....

Всеукраїнський студентський архів
В порівнянні з традиційними Windows-додатками в компас-3d lt| накладені обмеження на одночасну роботу з|із| декількома документами....

Всеукраїнський студентський архів
Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд для англійців, Сорбона...

Всеукраїнський студентський архів
Відокремлення соціології в самостійну науку відбулося в другій половині 19 сторіччя. У 1839 р в третьому томі «Курсу позитивної філософії»...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

geo.lekciya.com.ua
Головна сторінка