Пошук по сайту


13.3. Складання бойових графічних документів - Всеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів

Сторінка21/21
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

13.3. Складання бойових графічних документів
Під час складання і ведення бойових графічних документів виникає необхідність нанесення на карту (схему) цілей, елементів бойових порядків, орієнтирів та інших не позначених об'єктів. Такі об'єкти наносять на карту (схему) в польових умовах такими способами: за найближчими орієнтирами на око, за напрямом і відстанню до об'єкта, за полярними координатами, за перпендикуляром і створом, прямою засічкою, за прямокутними координа­тами, компасним ходом.

Перед нанесенням об'єктів карту орієнтують і звіряють із місцевістю. Потім визначають орієнтири та інші елементи місцевості, які доцільно використовувати як вихідні, надаючи перевагу розташованим найближче. Одночасно, залежно від умов обстановки, місцевості, особливості об'єктів, наявності віддалеміра і кутомірного пристрою, визначають спосіб, що підходить для нанесення об'єктів на карту.

На карту командир наносить тільки ті дані обстановки, які необхідні для роботи за посадою. Обстановку наносять відповідними умовними тактичними знаками (акуратно і чітко, тонкими лініями), які визначені за кольором і формою. Розміри умовних тактичних знаків узгоджують із масштабом карти і категорією військових одиниць. Відображена на карті тактична обстановка повинна легко читатися. Умовні тактичні знаки викреслюють із використанням трафаретів командирської лінійки.

За найближчими орієнтирами об'єкт наносять на карту, якщо поруч з ним є місцеві предмети, відображені на карті. На місцевості та орієнтованій карті оцінюють на око напрям на об'єкт і відстань до нього від двох-трьох найближчих місцевих предметів, опізнаних на карті і на місцевості. Потім, витримуючи співвідношення, на око наносять об'єкт на карту щодо цих місцевих предметів.

За напрямом і відстанню (спосіб кругового візування) об'єкти наносять на карту з однієї точки стояння, положення якої точно визначено на карті. Для цього на орієнтованій карті з точки стояння (спостережного пункту) по черзі візують і прокреслюють напрями на всі об'єкти, які наносять. Потім за допомо­гою віддалеміра (бінокля) або будь-яким іншим способом визначають відстані до об'єктів і, відклавши їх на прокреслених лініях у масштабі карти, отри­мують на карті місцеположення визначених об'єктів.

За полярними координатами. Коли графічне вирішення завдання ускладнено (погані погодні умови тощо), напрями на об'єкти наносять на карту за виміряними на них кутами положення або магнітними азимутами. Кути положення вимірюють зазвичай за допомогою баштового кутоміра машини щодо будь-якого віддаленого орієнтира, розпізнаного на карті та місцевості.

Отже, спочатку визначають полярні координати об'єктів, а потім за цими координатами наносять об'єкти на карту (рис. 13.6). За полюс приймають точку стояння, а за полярну вісь - напрям на віддалений орієнтир або напрям магніт­ного меридіана.



Рис. 13.6. Нанесення на карту об'єктів круговим візуванням
За перпендикуляром і створом. Цей спосіб застосовують тоді, коли рух здійснюють вздовж будь-якого лінійного орієнтира, позначеного на карті. Віднайшовши об'єкт, який необхідно нанести на карту, продовжують рух по маршруту, доки об'єкт не опиниться на напрямі, що є перпендикулярним до лінії руху, або у створі з будь-яким помітним на місцевості та позначеним на карті орієнтиром. Визначивши на карті точку свого стояння, вимірюють відстань до об'єкта, відкладають її в масштабі на карті за перпендикуляром або за лінією створу і отримують місцеположення об'єкта. Під час руху на бойовій машині для виходу в точку основи перпендикуляра можна застосовувати кутомірний пристрій, встановивши відлік на його шкалі 15-00 (90°) або 45-00 (270°).

Прямою засічкою з двох-трьох точок стояння, позначених на карті, з яких видно визначену ціль. У кожній точці стояння (рис. 13.7) ретельно орієн­тують карту, візуючи по лінійці на визначений об'єкт, і прокреслюють на карті напрям. Перетин двох напрямів визначить розташування цілі на карті. Засічку роблять, по можливості, так, щоби кут перетину напрямів (кут засічки) пере­бував у межах 30-150°. При кутах засічки менше ніж 30 і більше ніж 150° помилка в положенні об'єкта на карті буде великою.


Точність нанесення об'єкта на карту підвищується, якщо засічку вико­нати з трьох точок. У цьому разі при перетині трьох напрямів зазвичай отри­мують трикутник похибок. Якщо сторони трикутника дорівнюють 2-3 мм, то шукану точку розміщують в його центрі. За більших розмірів трикутника засіч­ку повторюють і проводять напрям із четвертої точки.

В умовах, що ускладнюють роботу з картою (погана погода, задим­леність тощо), на точках стояння вимірюють магнітні азимути напрямів на ціль, переводять їх у дирекційні кути, наносять на карту (прокреслюють на карті напрями) визначену ціль.

Напрями з точок засічки на розвіданий об'єкт можна визначити також за допомогою баштового кутоміра. При тому, якщо є видимість між точками стояння (точками місцевості, з яких здійснюється засічка), вимірюють кути між напрямами на точки і розвіданий об'єкт. Якщо видимості немає, на точках стояння визначають кути між віддаленими орієнтирами, які є на карті, й визначеним об'єктом. Виміряні кути будують на карті.

Об'єкт можна нанести на карту засічкою з двох-трьох точок за виміря­ними до нього відстанями (рис. 13.8). Визначений об'єкт отримують на карті в перетині трьох дуг, проведених із точок стояння радіусами, що дорівнюють відстаням, виміряним з цих точок до об'єкта.

Спосіб прямої засічки має велике застосування в бойовій обстановці, тому що дає змогу наносити на карту з високою точністю віддалені цілі.

За прямокутними координатами. Цей спосіб застосовують у польових умовах під час роботи з навігаційною апаратурою, яка має координатор цілі. Кутомірним пристроєм вимірюють кут візування на ціль, а віддалеміром ­відстань до неї. Виміряні дані (полярні координати цілі) встановлюють на шкалах координатора, який автоматично вирішує пряме геодезичне завдання, тобто переводить полярні координати у прямокутні. За прямокутними коорди­натами, які зчитуються із шкал x і У координатора, ціль наносять на карту.



Рис. 13.8. Нанесення цілі на карту за виміряними відстанями
Компасним ходом. Цей спосіб застосовують зазвичай на закритій місце­вості та у разі обмеженої видимості. За вихідну точку ходу приймають місцевий предмет (міст, перехрестя доріг, просік тощо), який надійно розпізнаний на місцевості і на карті. У вихідній точці визначають за компасом азимут напряму руху, переводять його в дирекційний кут та прокреслюють на карті лінію напряму руху. Рухаючись за цим напрямом до точки повороту, рахують кроки. Виміряну кроками відстань відкладають у масштабі на карті на прокресленому напрямі. Аналогічні дії виконують під час руху до наступного повороту. Під час руху з лінії ходу за перпендикуляром і створом наносять на карту різні об'єкти.

В умовах, що унеможливлюють роботу з картою на місцевості (дощ, сильний вітер), виміряні магнітні азимути і відстані записують. Потім за цими даними, переводячи магнітні азимути в дирекційні кути, наносять хід на карту і визначають на ній місцеположення об'єктів.

Подібно наносять об'єкти на карту в умовах, що ускладнюють визначення свого місцеположення (в лісі, пустелі тощо). Спочатку з точки спостереження А (рис. 13.9) визначають азимут і відстань до об'єкта (цілі), а потім від точки А прокладають компасний хід до точки С, яку можна легко впізнати на місцевості і карті. Всі виміряні відстані і азимути під час прокладання ходу записують.

У точці С азимути ліній ходу переводять у обернені, обернені азимути переводять в дирекційні кути і за ними від точки С будують на карті компасний хід до об'єкта (цілі).


Нанесення на карту елементів бойових порядків і цілей. У разі нане­сення на карту елементів бойових порядків своїх військ потрібно, насамперед, уважно вивчити навколишню місцевість, точно визначити своє місцеполо­ження на карті, ретельно звірити карту з місцевістю, намітити орієнтири та характерні деталі рельєфу, які можна використати для нанесення на карту точкових і лінійних елементів бойових порядків.

Точкові елементи наносять на карту на око за напрямом і відстанню до них, рідше - прямою засічкою.

Лінійні об'єкти наносять у такій послідовності. Спочатку наносять на карту точки, що обмежують ці об'єкти, й точки вигинів елементів. Зазвичай це виконують способом кругового візування. Потім з'єднують нанесені на карту точки, порівнюючи її із місцевістю. Аналогічно наносять на карту цілі, які мають значну протяжність. Кути напрямів на характерні точки цілей можуть бути виміряні баштовим кутоміром бойової машини або компасом, а відстані до них - на око, за допомогою бінокля, віддалеміра тощо.

У разі дій на закритій місцевості або в умовах обмеженої видимості для нанесення на карту елементів бойових порядків використовують навігаційну апаратуру. З увімкненою апаратурою машина переміщається вздовж лінійного об'єкта. На коротких зупинках біля поворотних точок або окремих точкових елементів визначають (зчитують зі шкал приладу) координати і за ними наносять точки на карту.


1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Схожі:

Всеукраїнський студентський архів
Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обгрунтування досліду Кавендиша

Всеукраїнський студентський архів
В задачах електромеханіки досить часто виникає необхідність обчислення означених інтегралів

Всеукраїнський студентський архів
Ця задача покладена на службу безпеки організації, яка є структурним підрозділом служби захисту інформації

Всеукраїнський студентський архів
...

Всеукраїнський студентський архів
Недостатньо сказати, що спілкування відіграє важливу роль у житті людини, воно є головним чинником формування та становлення людини...

Всеукраїнський студентський архів
Крім цього, існує система післявузівської підготовки у формі аспірантури та докторантури. З часом процес уніфікації вищої освіти...

Всеукраїнський студентський архів
Україна багата на корисні копалини, зокрема вугілля та залізну руду, що залягають на південному сході. Природа тут узагалі благодатна....

Всеукраїнський студентський архів
В порівнянні з традиційними Windows-додатками в компас-3d lt| накладені обмеження на одночасну роботу з|із| декількома документами....

Всеукраїнський студентський архів
Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд для англійців, Сорбона...

Всеукраїнський студентський архів
Відокремлення соціології в самостійну науку відбулося в другій половині 19 сторіччя. У 1839 р в третьому томі «Курсу позитивної філософії»...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

geo.lekciya.com.ua
Головна сторінка