Пошук по сайту


Співвідношення цифр та літер - Всеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів

Сторінка14/21
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21

Співвідношення цифр та літер

Масштаб карти

Взвод

Рота

Батальйон

1 : 25 000

6 мм / 4 мм *

7,5 мм / 5 мм

9 мм / 6мм

1 : 50 000

4,5 мм / 3 мм

6 мм/4 мм

7,5 мм / 5мм

1 : 100 000

3 мм/2 мм

4,5 мм / 3 мм

6 мм/4 мм

* У чисельнику - заголовні літери і цифрові величини рядкового шрифту; у знаменнику - рядкові літери.
Заголовки пояснювальних таблиць пишуть заввишки 1/3 розміру висоти шрифта службового заголовка. Заповнюють таблиці шрифтом заввишки 1/5 від висоти шрифта службового заголовка.

Мінімальна висота рядкової літери надпису біля розташування взводу на карті масштабу 1:100 000 буде дорівнювати 2 мм. Зі збільшенням масштабу карти (зменшенням знаменника), так само як і з підвищенням військової ланки на один ступінь, розмір надпису збільшується на 1 мм. Так, на карті 1:50 000 величина літерної частини надпису для взводу дорівнюватиме 3 мм, для роти -4 мм, а для батальйону - 5 мм (рис. 8.6). Рядкові букви з відростками {б, д, р, у, ф) мають загальну висоту, яка дорівнює висоті прописних літер або цифр, до яких вони належать у сполученнях: 2мр, Ітб, Задн.

Під час нанесення надписів, які належать до невеликих за розмірами лінійних або фігурних замкнених умовних позначень (якщо ці надписи не вміщуються всередині позначення, яке показує розташування підрозділу), роблять розрив лінії у східній частині (якщо наші війська діють у західному, північному, південному напрямках). У разі нанесення таких надписів за супротивника, який діє фронтом на схід (північ, південь), - розрив лінії роблять у західній частині позначення. В окремих випадках рекомендується виносити надпис за межі умовного позначення.



Рис. 8.6. Розміри надписів на карті масштабу 1:50 000
У разі зазначення нумерації та приналежності підрозділів і частин, наприклад, 2мр, Змб, 2мб бмп, величина цифр і букв повинна бути однаковою для роти та батальйону (в першому випадку) і для батальйону та полку (в другому випадку). Величина букв і цифр у цьому разі визначається значимістю військової одиниці, що стоїть першою, оскільки вона показує приналежність підрозділу до старшої військової ланки, а не його розташування.

Пояснювальні надписи розміщують проти середини фронту підрозділу на вільному місці, на відстані, що приблизно дорівнює 2/3 глибини бойового порядку. Надписи розміщують так, щоб вони не перетинались із лініями тактичних умовних знаків.

У разі нанесення обстановки на карту не варто дублювати надписами назви умовних тактичних знаків, які зрозумілі без додаткового пояснення. Такі надписи перевантажують карту. Винятком може бути те, якщо у складі частини (з'єднання) діють декілька однорідних підрозділів.

Якщо необхідно показати кількість вогневих засобів або дії декількох танків, які не становлять батальйон (роту, взвод), їхню кількість вказують цифрами поруч з умовним знаком.

8.5. Використання карти під час доповідей, формулювання завдань і складання бойових графічних документів
Використовуючи карту під час доповідей, формулювання бойових зав­дань, складання бойових документів, для швидкого відшукання місцевих пред­метів необхідно з метою єдиного розуміння дотримуватись певних правил. Формулюючи завдання або заслуховуючи підлеглих на місцевості, карту необ­хідно тримати орієнтованою, щоб можна було порівнювати її з місцевістю.

Для забезпечення пошуку об'єктів на карті необхідно вказувати квадрат координатної сітки, в якому перебуває об'єкт, наприклад: квадрат 5612, висота 384,7 - під час усної доповіді; вис. • 384,7 (5612) - в письмовому документі.

Вказівки цілей можна виконувати по квадратах координатної сітки, за необ­хідності з поділом на чотири частини (А,Б,В,Г), дев'ять частин (1-9) або шістнад­цять частин (11-44). Місцерозташування об'єктів (цілей) можна вказувати, назива­ючи відстань і напрям до них від населених пунктів і місцевих предметів (рис. 8.7).



а б в

Рис. 8.7. Поділ аркуша карти для цілевказання на 4 частини (а), на 9 частин (б), на 16 частин (в)
Власні або кодовані назви населених пунктів, рік, озер, лісів тощо вка­зують точно, в називному відмінку. Береги рік, озер, околиці населених пунк­тів, галявини лісів називають за сторонами горизонту. Береги рік можна називати за напрямом течії ріки - правий або лівий.

Рубежі, райони зосередження (розташування) або дій вказують за пунктами (орієнтирами), які визначають їх розташування. Райони (опорні пункти) своїх військ вказують трьома пунктами, перелічуючи їх проти ходу годинникової стрілки. Першим називають пункт, розташований на передньому краї праворуч, і район оборони. Смугу оборони вказують не менше ніж чотирма пунктами. Рубежі і лінійні ділянки вказують не менше ніж двома пунктами, починаючи з правого флангу. Якщо пункт не входить до вказаного району (рубежу) і його називають тільки для позначення цього району, перед тим, як назвати такий пункт, необхідно вказати: "виключно" - під час усної доповіді або (викл.) - в письмовому документі.

Райони або рубежі, які займає супротивник, вказують за ходом годинникової стрілки, починаючи від найближчого пункту, що розташований праворуч, якщо стати обличчям до супротивника.

Розмежувальні лінії вказують не менше ніж трьома пунктами, один з яких повинен бути на передньому краї. Першою вказують розмежувальну лінію, яка розташована праворуч. У наступі розмежувальні лінії вказують на глибину бойового завдання; пункти вказують з тилу до фронту, у разі виходу з бою - в напрямі виходу. В обороні розмежувальні лінії вказують: у бік супротивника - на граничну досяжність своїх вогневих засобів, а в бік своїх військ - на глибину бойового порядку.

Напрям наступу вказують (позначають) декількома пунктами - на всю глибину бойового завдання, перелічуючи пункти від переднього краю (рубіж переходу в атаку, рубіж вводу в бій) в бік супротивника.

Маршрут руху вказують декількома пунктами: першим - вихідний пункт (ру­біж), звідки підрозділ виступає, далі - найважливіші пункти маршруту (пункти регу­лювання), й останнім - пункт у районі зосередження або на рубежі переходу в атаку.

Зони радіоактивного зараження вказують послідовною назвою меж по­мірного, сильного, небезпечного і надмірного зараження, перелічуючи пункти проти ходу годинникової стрілки, починаючи від району вибуху. Ділянки місцевості, які зазнали хімічного або бактеріологічного (біологічного) зараження, вказують, перелічуючи пункти по межах ділянок проти ходу годинникової стрілки.


Контрольні запитання і вправи
1. У чому полягають роль і значення топографічної карти як засобу
управління?


  1. У чому полягає підготовка карти до роботи?

  2. Як піднімаються на картах місцеві предмети та рельєф?




  1. Що називається робочою картою ? Дайте визначення бойовим графічним документам.

  2. Назвіть порядок нанесення на карту службового заголовка, грифа таємності та номера примірника, позначень "почата" та "закінчена", підпису посадової особи.

6. Назвіть основні правила ведення карт і нанесення тактичної обстановки.

7. Назвіть правила використання карти під час доповідей, формулю-
вання завдань і складання бойових графічних документів.


8. Назвіть способи вказівок цілей по картах і аерофотознімках.

  1. Назвіть і покажіть на кресленні способи цифрового і літерного позначення розташування об'єктів у середині квадрата кілометрової (координатної) сітки.

  2. Назвіть способи нанесення на карту об'єктів, цілей, елементів бойових порядків.

Кращі захисні можливості від ядерної зброї має середньовіковий густий ліс, а також високий листяний чагарник. У молодому лісі і чагарнику виклю­чено ураження падаючими деревами.

Для захисту в населених пунктах та на промислових об'єктах можна ви­користовувати підвальні приміщення пожежобезпечних будівель, залізобетон­ні, металеві та кам'яні споруди, спеціальні споруди цивільної оборони і метро. Надійними сховищами можуть бути шахти, штольні, тунелі та інші підземні штучні споруди.

У результаті вивчення захисних властивостей місцевості командир визначає:

  • несприятливі ділянки в районі розташування і в смузі дій ураження зброєю масового знищення та звичайними засобами супротивника;

  • природні укриття, які можна використовувати з метою захисту особового складу і техніки, їхню ємність.


9.4.2. Вивчення умов прохідності місцевості
Умови прохідності — це властивості місцевості, які визначають мож­ливість пересування і маневру на ній бойових та транспортних машин.

Висока механізація Сухопутних військ, наявність у них важкої велико­габаритної техніки, високоманеврена ознака сучасного бою висувають на одне з перших місць необхідність оцінювання прохідності місцевості, характеру та щільності дорожньої мережі в смузі бойових дій, умов обладнання колонних шляхів і можливостей руху колісних та гусеничних машин поза дорогами.

Прохідність місцевості є визначальним фактором для встановлення напря­мів ударів (танкодоступних напрямів) та рубежів розгортання контрударів, розміщення опорних пунктів та районів оборони.

Умови прохідності залежать від якості та розвинутості дорожньої мережі, стану дорожніх споруд. За необхідності переміщення поза дорогами ці умови залежать від наявності та характеристик водяних перешкод, рельєфу, рослин­ності, штучних споруд, стану ґрунтів - усіх елементів, що можуть бути перешкодами для руху техніки (табл. 9.9).

Вивчення умов прохідності залежить від отриманого бойового завдання і його можна здійснювати у такій послідовності:

• встановлюють наявність і стан мережі доріг у районі дій підрозділу або у напрямі руху; наявність, характеристики та стан мостів та дорожніх споруд; умови руху поза дорогами, перешкоди на шляху руху, шляхи їх об'їзду, а також можливості використання прохідності місцевості під час виконання бойового завдання в різних напрямах;

• оцінюють прохідність місцевості в смугах дій, визначають маршрути переміщення, розраховують середню швидкість на маршруті та його окре­мих ділянках, враховуючи прохідність кожного елемента місцевості.
Таблиця 9.9

Об'єкти місцевості і питання вивчення прохідності

Елементи місцевості

Питання вивчення

Дорожня мережа

Напрям, клас доріг; тип покриття, ширина проїжджої частини, виїмки : насипи, їхня глибина і висота; місця, які не зручні для руху, круп підйоми та спуски, повороти з малим радіусом кривини; можливісп з'їзду з дороги і рух узбіччями та в смузі поруч із дорогою; особливість ґрунту на дорогах без покриття; стан мостів, їх вантажопідйомність ширина, довжина, висота над перешкодою, матеріал побудови

Шляхопроводи, тунелі та інші дорожні споруди

Характеристика, особливість об'єкта і можливість його подо­лання та обходу; наявність поблизу будівельних матеріалів

Річки і канали

Ширина і глибина, швидкість течії; наявність бродів, переправ і гідротехнічних споруд; особливість заплави, берегів і схилів долини, особливість і стан ґрунту; крутизна спусків у воду і виходів на протилежний берег

Болота

Конфігурація, розміри і вид болота; ступінь прохідності; глибина до твердого ґрунту, товщина торфяного шару та його несуча здатність; наявність дерев'яної і чагарникової рослинності; наявність канав для осушення, їх ширина і розміщення; шляхи обходу болота

Ліси, чагарники

Щільність, висота, товщина і порода дерев; упорядкованість; наявність доріг, просік і стежок, полян, зрубів, ділянок горілого лісу; особливість перешкод (яри, обриви, болота тощо)

Населені пункти, промислові об'єкти

Загальне планування, особливість забудови; ширина і напрями проїздів

Ґрунти

Особливість і стан ґрунту під час зволоження; наявність ділянок, укритих пісками, уламками каміння, осипів
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21

Схожі:

Всеукраїнський студентський архів
Експериментальна перевірка закону Кулона. Теоретичне обгрунтування досліду Кавендиша

Всеукраїнський студентський архів
В задачах електромеханіки досить часто виникає необхідність обчислення означених інтегралів

Всеукраїнський студентський архів
Ця задача покладена на службу безпеки організації, яка є структурним підрозділом служби захисту інформації

Всеукраїнський студентський архів
...

Всеукраїнський студентський архів
Недостатньо сказати, що спілкування відіграє важливу роль у житті людини, воно є головним чинником формування та становлення людини...

Всеукраїнський студентський архів
Крім цього, існує система післявузівської підготовки у формі аспірантури та докторантури. З часом процес уніфікації вищої освіти...

Всеукраїнський студентський архів
Україна багата на корисні копалини, зокрема вугілля та залізну руду, що залягають на південному сході. Природа тут узагалі благодатна....

Всеукраїнський студентський архів
В порівнянні з традиційними Windows-додатками в компас-3d lt| накладені обмеження на одночасну роботу з|із| декількома документами....

Всеукраїнський студентський архів
Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд для англійців, Сорбона...

Всеукраїнський студентський архів
Відокремлення соціології в самостійну науку відбулося в другій половині 19 сторіччя. У 1839 р в третьому томі «Курсу позитивної філософії»...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

geo.lekciya.com.ua
Головна сторінка